De Novo 15 років!

В Україні триває війна. Мені здається, всі думки українців сьогодні про майбутнє. Чи переможемо? Як, за яких обставин, коли? Взагалі, що буде?

На тлі цієї суцільної тривоги я хочу поглянути назад, бо є для цього гарний привід. Цей погляд дає мені надію, заспокоює. Наше життя триває і поки так буде, все буде добре для кожного з нас. Отож, поїхали…

24 квітня 2008 р. я підписав наказ №1 про призначення себе генеральним директором. Так почалося життя компанії De Novo.

За кілька тижнів потому я проводив зустріч з групою інженерів, яких запрошував на роботу. Тоді я сказав, що для мене De Novo – це довжезний, років на 15 проект. Вибрав я такий обрій зовсім випадково, бо виглядав він нескінченно далеким й майже недоступним.

Ці 15 років минули напрочуд швидко. В це просто неможливо повірити. За мірками українського бізнесу De Novo ще не дідусь, але давно й не «я и моя молодая команда».

Я не можу сказати, що статус зрілої та досвідченої компанії мені подобається менше, ніж спогади про відсутність сивини в наших волоссях.

Тоді, на першому році від створення De Novo ми багато говорили про майбутнє. Те спільне минуле, що було, нас аж ніяк не задовольняло. Тож ми вирішили придумати щось зовсім небувале. Це було дуже потужне відчуття повноти життя та чистої творчості.

Сьогодні від більшості тих фантазій п'ятнадцятирічної давності не залишилося й сліду. Тільки бажання нового та незвичайного нікуди не поділося. Воно завжди було та залишається тим вітром, який продовжує наповнювати вітрила нашої славної шхуни. І корабель De Novo все ковзає хвилями життя.

Ми народилися, розвивалися та продовжуємо жити в умовах криз. Їх було багато у нашій країні. Дивно, але ці виклики, що постійно оновлюються, ніяк не заважали нам робити Нове.

В 2008 році я вигадав термін «стратегія протифази». Біс його знає, що це мало означати, але звучало солідно. Ми перли наперекір негативним прогнозам, часто порушували правила оцінок ризиків. Бо вірили в себе, а тому продовжували вкладати - в людей, інфраструктуру, власний розвиток, незважаючи на будь-які обставини.

І, о диво, доля була до цих нахабників досить прихильна. Іноді, щоправда, вона нагадувала про себе новими синцями, порізами та вивихами. Ну це так, щоб не забували, хто насправді рулить в цьому світі.

За ці роки люди в De Novo подорослішали, у команди додалося прагматизму. Менеджмент остаточно втратив рожеві окуляри, наші підходи в роботі стали різкішими, жорсткішими. Все це плата за отриманий досвід.

Ми багато чого зробили вперше не тільки в своєму житті, але й в Україні.

Я досі не можу звикнути до думки, що з сирої землі та бетонних руїн… та що там бетон, просто з порожнечі ми викликали до життя перший промислового рівня датацентр в Україні, який не зупинявся ані на секунду з листопаду 2010 року. 100% uptime протягом майже 13 років! Наш красень й досі виглядає, як сучасна бойова субмарина.

Залучення першокласних інвесторів – Intel Capital та IFC – походило на потужний допінг. Не знаю, яка б з ІТ компаній, що працює на споживачів з України, може похвалитися такими акціонерами. Ця подія одразу й назавжди змінила De Novo. Бо ми перестали бути совковою лавкою, яка живе в українських бізнес-сутінках.

Натомість ми створили новий тип корпоративного управління, фінансової дисципліни та ділової етики.

De Novo – це перша Українська Хмара. Енергія євангелістів De Novo, яка вкладена в ідею інфраструктурних хмар, дасть сто очок місіонерам будь-якої конфесії. Саме ми маємо право називатись батьком та матір’ю вітчизняного ринку хмарних сервісів.

Приватна Хмара як Сервіс була ще одною новацією, що створила наша компанія. Й зробили ми це на рік раніше за всіх гіперскейлерів.

Саме наша ініціатива зрушила з місця законодавчу машину у напрямку стратегії Cloud First. Величезна робота, проведена у держсекторі за нашої активної участі, змінила правила гри на державному рівні та наблизила Україну до стандартів західного світу.

Завдяки зусиллям De Novo у країні виникла нова методологія створення КСЗІ для хмарного середовища. Іконостас різних сертифікацій, атестатів відповідності, рішень у галузі інформаційної безпеки – це наш внесок у довіру до українських провайдерів з боку вітчизняних споживачів.

Наші співробітники із честю воюють на фронті. Слава Богу, вони всі цілі, і ми чекаємо на їхнє повернення. Ці хлопці дають мені сильне відчуття причетності до моєї країни.

Рік війни не пройшов для De Novo задарма. Розтягнута країною структура управління, винесені вибухом вікна, військові зі зброєю на території офісу, двомісячне життя нашої «незламної двадцятки» в атомному бомбосховищі, під 60 тонн спаленого нашими генераторами дизеля – це все про наш 2022 рік.

Ми пройшли всі випробування і сьогодні ніхто в Україні не може сказати, що український оператор у чомусь схибив або спрацював гірше за будь-якого європейського провайдера.

На допомогу ЗСУ ми вже витратили добряче за 20 мільйонів гривень. Минулого березня ми починали з поставок броників та грошей на спецрахунок НБУ, сьогодні ж ми постачаємо снайперське обладнання та заганяємо на фронт ударні дрони. Подяки від наших військових друзів разом із відеозвітами про роботу наших пташок та прицілів є найкращим подарунком до ювілею De Novo.

Ми були першими і досі залишаємося найкращими у своєму класі. Можливо хтось колись спробує відібрати нашу майку лідера. Якщо це й станеться, то не сьогодні, й не завтра. Тому бажаючим треба набратися гарного запасу терпіння.

Те, що вариться зараз в надрах De Novo, налаштовує мене на оптимістичну хвилю. Схоже, ми виходимо на черговий рівень розвитку.

А тому наші шанувальники, критики, конкуренти та регулятори – залишайтесь з нами та уважно стежте за нашими руками. Коли з капелюха вискочить кролик, скажіть голосно «Ой».

Думаю, вам усім сподобається те, що ми зробимо.

Після перших 15 років дискусій ми з колегами прийшли до розуміння, що De Novo – це цілком український проект, бо нас цікавить тільки ця країна, її успіх та розвиток. Можливо, в школах МВА вчать, що без міжнародної експансії не буває великого бізнес-успіху. В мене немає диплому МВА. Натомість я хочу колись й десь побачити малесеньку табличку «Україна дякує De Novo за роботу».

На закінчення цього опусу я просто зобов'язаний подякувати:
- Долі: за те, що дала мені таку команду однодумців,
- Співробітникам (колишнім і сьогоднішнім): за працю та людське тепло,
- Замовникам: за довіру і терпіння,
- Конкурентам: за підтримку нас у хорошій спортивній формі,
- Акціонерам: за вкладені гроші та віру у краще майбутнє.
- Нашій спільній країні: за волю до перемоги, лють та незламність.

RSNPZD.
Слава Україні!

Максим Агєєв, CEO De Novo