Що таке комплексна система захисту інформації (КСЗІ) і які її переваги?

Отримання атестата відповідності КСЗІ — це обов’язковий етап для підприємств, які обробляють інформацію з обмеженим доступом, у тому числі персональні дані, відомості з державною таємницею  чи інші чутливі дані. Цей процес підтверджує, що впроваджена комплексна система захисту інформації відповідає встановленим нормативним вимогам у сфері технічного захисту інформації.

Процедура отримання атестата відповідності КСЗІ включає кілька ключових етапів:

1. Розробка проєктної документації: спочатку необхідно підготувати технічне завдання, модель загроз, технічний паспорт об'єкта інформатизації та іншу супровідну документацію. Усі документи мають відповідати нормативним актам у сфері захисту інформації.
2. Реалізація системи: на цьому етапі впроваджуються технічні та програмні засоби безпеки, передбачені проєктом — засоби шифрування, контролю доступу, антивірусного захисту, аудиту тощо.
3. Попереднє тестування: проводиться внутрішня перевірка працездатності системи та її відповідності моделі загроз.
4. Оцінка відповідності: залучається акредитований орган, який виконує комплекс випробувань, аудит документації та аналіз виконаних технічних рішень. За результатами складається звіт.
5. Видача документа: у разі успішного проходження всіх перевірок оформлюється сертифікат КСЗІ, тобто атестат відповідності КСЗІ, що засвідчує готовність системи до експлуатації в умовах захисту інформації.

Варто зазначити, що отриманий атестат відповідності КСЗІ має обмежений термін дії, після чого необхідна повторна оцінка. Також будь-які значні зміни в ІТ-інфраструктурі вимагають оновлення атестаційних процедур.

Створення КСЗІ (комплексної системи захисту інформації) — це структурований процес, спрямований на забезпечення належного рівня безпеки для обробки, зберігання та передавання інформації з обмеженим доступом. Цей процес вимагає технічної точності, відповідності нормативним вимогам та чіткого дотримання регламентованих етапів.

Порядок створення КСЗІ починається з ініціації проєкту, яка включає аналіз інформаційних потоків на підприємстві та визначення категорій захищеної інформації. На цьому етапі також формується робоча група, визначаються відповідальні особи, розробляється графік робіт і визначаються технічні засоби, які будуть задіяні у майбутній системі.

Наступним кроком є створення комплексної системи захисту інформації, що починається з розробки технічного завдання та моделі загроз. Модель загроз повинна враховувати потенційні сценарії несанкціонованого доступу, витоку даних, порушення цілісності чи відмови в обслуговуванні.

Після цього проводиться побудова КСЗІ, тобто впровадження необхідних технічних та програмних засобів захисту відповідно до затвердженої моделі. Це можуть бути засоби автентифікації, криптографічного захисту, міжмережеві екрани, системи виявлення атак, контроль доступу до інформаційних ресурсів, аудит подій тощо. Важливою частиною побудови є також формалізація політик безпеки, інструкцій користувачів та проведення навчання персоналу. Фінальний етап — це внутрішнє тестування системи, верифікація реалізованих механізмів захисту, підготовка атестаційної документації та подальше проходження процедур оцінки відповідності.

Таким чином, створення КСЗІ — це не одноразова дія, а комплексний процес, який охоплює проєктування, технічну реалізацію, документальне оформлення та перевірку ефективності системи. Дотримання чітко визначеного порядку створення КСЗІ дозволяє забезпечити відповідність чинному законодавству та ефективно захистити критичну інформацію підприємства.

ЗВІД (захищений вузол інтернет доступу) — це спеціалізований технічний комплекс, що забезпечує безпечне підключення внутрішніх інформаційних систем підприємства або установи до глобальної мережі Інтернет. Його головною функцією є гарантування конфіденційності, цілісності та доступності інформації при взаємодії з зовнішніми ресурсами, мінімізуючи ризики несанкціонованого доступу, витоку даних чи кіберзагроз.

Захищені вузли доступу до мережі інтернет реалізують комплекс заходів з інформаційної безпеки, що включає в себе апаратне й програмне забезпечення для міжмережевого екранування, аналізу трафіку, фільтрації небажаних запитів, шифрування даних, багаторівневої автентифікації користувачів та журналювання дій. Також у складі таких вузлів можуть бути реалізовані механізми виявлення та запобігання вторгненням (IDS/IPS), антивірусний контроль, контроль доступу до ресурсів мережі й системи резервного копіювання критичних даних.

Типова архітектура захищеного вузла інтернет доступу включає: сегментацію мережі (DMZ-зони), VPN-шлюзи для віддалених користувачів, проксі-сервери для контролю веб-доступу, системи моніторингу та реагування на інциденти безпеки.

Використання ЗВІД є обов’язковим або рекомендованим для організацій, які працюють з критичною інформацією чи даними, що підлягають захисту згідно із законодавством. Він дозволяє контролювати всі точки виходу в інтернет, централізувати політики безпеки та підвищити загальну інформаційну захищеність інфраструктури підприємства. Упровадження захищеного вузла інтернет доступу — це один із ключових елементів комплексного підходу до кіберзахисту в сучасних ІТ-середовищах.

Атестація комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) — це формальна процедура перевірки відповідності впровадженої системи нормативним вимогам щодо захисту інформації в інформаційно телекомунікаційних системах. Її мета — підтвердження здатності системи забезпечити належний рівень інформаційної безпеки для обробки даних з обмеженим доступом, зокрема персональних, конфіденційних або службових.

Згідно з Законом України про захист інформації в інформаційно телекомунікаційних системах, атестацію КСЗІ зобов’язані проходити всі суб’єкти, які створюють чи експлуатують інформаційно-комунікаційні системи, що обробляють інформацію з обмеженим доступом.

До таких суб’єктів відносяться:

• державні органи влади та органи місцевого самоврядування;
• підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, якщо вони мають доступ до службової, конфіденційної або персональної інформації;
• оператори критичної інфраструктури та об’єкти, діяльність яких пов’язана із забезпеченням національної безпеки;
• організації, що забезпечують обробку або зберігання інформації в інтересах третіх осіб, у тому числі в рамках хмарних чи аутсорсингових послуг.

Також обов’язковою є атестація для підприємств, що працюють з державною таємницею, або якщо це прямо передбачено їхньою галузевою нормативною документацією.

У контексті захисту інформації в автоматизованих системах, атестація КСЗІ є не лише формальністю, а й практичним інструментом підвищення рівня захищеності інформаційних активів. Вона передбачає аналіз загроз, розробку моделі захисту, впровадження технічних і організаційних заходів безпеки, проведення випробувань та документування результатів.

Ключовим нормативним документом, який регламентує вимоги до такої діяльності, є Закон України про захист інформації в інформаційно комунікаційних системах, який встановлює загальні принципи організації захисту інформації, критерії доступу, рівні безпеки та процедури контролю.

Таким чином, необхідність проходження атестації визначається не лише характером інформації, що обробляється, а й роллю суб’єкта в інформаційній інфраструктурі країни. Виконання вимог законодавства про захист інформації в інформаційно телекомунікаційних системах є не лише юридичним зобов’язанням, а й критичним елементом сталого функціонування ІТ-середовища.

Отримання погодження або експертного висновку від ДССЗЗІ (тобто Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України) є ключовим етапом для організацій, які впроваджують системи захисту інформації, особливо у випадках, коли мова йде про обробку інформації з обмеженим доступом, зокрема — службової, конфіденційної чи з державною таємницею.

Процедура отримання висновку або погодження від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України регламентується низкою нормативних документів, включаючи порядок розроблення, впровадження, атестації та супроводу комплексних систем захисту інформації.

Процес включає кілька обов’язкових етапів:

1. Підготовка технічної документації: зокрема, технічного завдання, моделі загроз, архітектури системи, специфікацій засобів захисту, організаційних політик тощо.
2. Подача заяви до ДССЗЗІ: організація-ініціатор звертається до служби з офіційним запитом на розгляд документації з метою отримання висновку або погодження.
3. Експертиза документації: фахівці служби проводять аналіз поданих матеріалів, перевіряючи відповідність нормативно-правовим актам у сфері технічного та криптографічного захисту інформації.
4. Узгодження чи повернення на доопрацювання. За результатами експертизи ДССЗЗІ може надати: експертний висновок щодо відповідності запропонованих рішень вимогам безпеки; погодження використання певних засобів захисту інформації; вимогу внести зміни та усунути виявлені недоліки.

Оформлене погодження чи висновок є обов’язковим документом, який використовується надалі під час атестації системи або впровадження об'єкта інформатизації в експлуатацію. Варто враховувати, що процедура має формалізований характер і потребує чіткого дотримання регламентів, що забезпечує єдині підходи до захисту інформації на державному рівні.

Таким чином, співпраця з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України є важливим елементом забезпечення легітимності та ефективності впроваджених систем захисту в критичних ІТ-інфраструктурах.

КТЗІ (комплекс технічного захисту інформації) — це сукупність організаційно-технічних заходів, інженерних рішень та спеціалізованих засобів, спрямованих на попередження несанкціонованого доступу до інформації, її витоку, модифікації або знищення в межах автоматизованих чи інформаційно-телекомунікаційних систем.

Основна мета технічного захисту інформації (ТЗІ) — забезпечити цілісність, конфіденційність і доступність даних, які обробляються, зберігаються чи передаються в межах ІТ-інфраструктури. Особливої актуальності КТЗІ набуває у випадках, коли мова йде про інформацію з обмеженим доступом: службову, персональну, конфіденційну або таку, що становить державну таємницю.

До складу комплексу технічного захисту інформації входять такі основні компоненти:

• Інженерно-технічні засоби захисту: фізичне обмеження доступу до приміщень, блокування технічних каналів витоку інформації (наприклад, електромагнітного випромінювання).
• Програмно-апаратні рішення: засоби криптографічного захисту, міжмережеві екрани, системи контролю доступу, відеоспостереження, автоматизовані засоби виявлення вторгнень.
• Організаційні заходи: регламент роботи користувачів, політики інформаційної безпеки, інструкції з використання захищеного обладнання, навчання персоналу.
• Контроль і аудит: системи моніторингу, журналювання подій, регулярні перевірки ефективності застосованих засобів ТЗІ.

Розгортання КТЗІ починається з аналізу актуальних загроз і визначення моделі безпеки. Після цього проєктується і впроваджується комплекс відповідних технічних і організаційних заходів. Завершальним етапом є проведення атестації або оцінки відповідності системи вимогам нормативно-правових актів у сфері захисту інформації.

Правильне впровадження комплексу технічного захисту інформації дозволяє не лише мінімізувати ризики витоку чи втрати критичних даних, а й забезпечити відповідність системи чинному законодавству та стандартам. Це особливо важливо для державних установ, об’єктів критичної інфраструктури та компаній, що працюють з чутливою інформацією.

Таким чином, КТЗІ — це не окремий пристрій або рішення, а системний підхід до побудови захищеного інформаційного середовища з урахуванням усіх векторів потенційного впливу. Комплексний характер технічного захисту інформації гарантує цілісну оборону як на рівні технологій, так і на рівні користувачів.

У сфері інформаційної безпеки часто виникає плутанина між поняттями КСЗІ (комплексна система захисту інформації) та СТЗІ (система технічного захисту інформації). Хоча обидва терміни стосуються заходів щодо забезпечення безпеки інформації, між ними існують суттєві відмінності за складом, призначенням і рівнем інтеграції.

КСЗІ — це повнофункціональна система, яка включає в себе як технічні, так і організаційні засоби забезпечення захисту даних. Вона розробляється відповідно до законодавчих вимог і включає в себе весь комплекс засобів: інженерні рішення, програмно-апаратні засоби, політики безпеки, навчання персоналу, процедури реагування на інциденти тощо. Основна мета комплексної системи захисту інформації — забезпечити відповідність інформаційної системи вимогам до обробки інформації з обмеженим доступом. Результатом впровадження КСЗІ є проходження атестації та отримання відповідного сертифіката.

СТЗІ (системи технічного захисту інформації) — це вузькоспеціалізовані рішення, що реалізують конкретні функції захисту. Наприклад, система шифрування трафіку, контроль доступу на мережевому рівні, виявлення вторгнень або шифрування даних на диску. Система технічного захисту інформації може бути частиною КСЗІ, але сама по собі не охоплює повного спектра заходів безпеки, необхідних для атестації.

Іншими словами, СТЗІ — це один з інструментів, які використовуються під час побудови КСЗІ. Її завдання — реалізація окремих елементів технічного захисту інформації у відповідності до виявлених загроз і моделі безпеки. Наприклад, у контексті системи захисту інформації в інтернеті, СТЗІ може відповідати за фільтрацію веб-трафіку, захист від DDoS-атак або перевірку сертифікатів SSL.

Ще однією відмінністю є ступінь регламентованості. Для КСЗІ існує формалізований порядок атестації, вимоги до моделі загроз, документації та впровадження. Для СТЗІ ці вимоги менш жорсткі, і вона може застосовуватись навіть у випадках, коли не йдеться про захист інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, КСЗІ — це системний підхід до інформаційної безпеки, який охоплює увесь спектр технічних та організаційних заходів, тоді як системи технічного захисту інформації — це окремі технічні компоненти, що реалізують специфічні функції в межах загальної архітектури захисту. Усі СТЗІ є складовими елементами КСЗІ, але не кожна СТЗІ здатна забезпечити повноцінний захист без інтеграції в комплексну систему.