Як держсектору прискорити перехід на хмарну модель

Комп'ютерний огляд

Детальний опис виступів разом із відеозвітом буде пізніше, а поки хотів би зробити кілька загальних висновків на підставі того, що я побачив і почув.

1. Проникнення хмарних сервісів у держсектор — доконаний факт. Ба більше, цей сектор ринку продовжує випереджальне зростання споживання вже третій рік поспіль. При цьому сам розвиток хмар для держсектору відбувався абсолютно еволюційним способом. Хмари почали застосовувати ті люди, які хотіли це робити. А хто не хотів, продовжує працювати за традиційною моделлю. З інституційної точки зору держава просто ніяк не реагувала на те, що відбувається. У результаті виникла вкрай неоднорідна структура ІТ-ландшафтів і моделей у різних держустановах. І те, що було прийнятним учора, може стати проблемою завтра.
2. Критично важливий досвід застосування хмарних сервісів для насправді великих систем національного рівня створено, і він є окремою та величезною цінністю для професійної спільноти. Дуже чітко видно вододіл між тими, хто «повністю в темі», і тими, хто лише щось читав про хмари. На мою думку, відсутність механізму обміну професійним досвідом може поховати будь-яку добру реформу.
3. Сьогодні публічно визнати, що ти проти хмарних технологій, — означає приректи себе на насмішки. Тому всі категорично за. Дуже цікаво виглядали «ухилянти». Я особисто зовсім-зовсім за, але обставини, те-се… Та й начальство не розуміє…
4. Я вперше почув виразну позицію з боку регулятора — виступав Олександр Потій, який нещодавно обійняв посаду, — щодо нових підходів ДССЗЗІ до роботи з компонентою інформаційної безпеки в хмарах, хоча це все-таки окремий випадок. Вкрай цікавим було попередження про те, що майданчики, які обробляють державну інформацію, можуть бути віднесені до розряду об’єктів критичної інфраструктури з усіма наслідками, що з цього випливають. Свято дикого ярмарку «все навколо народне, все навколо моє», схоже, закриється. На мою думку, правильно.
5. Василь Задворний зробив чудовий лікнеп у стислій формі про те, як можна поєднати загальнодержавну політику закупівель і специфічну принадність хмарних моделей — практично миттєву реакцію на зміну обсягу ресурсів у будь-який бік. Навіть зараз можна адаптувати наявну процедуру, а наступного року й узагалі очікується прихід динамічно змінюваних закупівель. Загалом, у цій частині все не так погано, просто кожен тлумачить і застосовує наявний інструментарій «на свій холопський розум». Ну, і результати теж виходять різні.
6. Дуже цікавим для мене було твердження одного з учасників про позицію Мінфіну. Нібито фінансисти косо дивляться на зростання операційних витрат — оренда хмар або ЦОД саме цим і є, — але вітають капінвестиції, тобто залізо на основні засоби. Якщо це справді так, то це проблема суспільно-політичного рівня. Найбідніша країна Європи, де з ранку до вечора лунає рев «нема грошей та дайте нам додаткове фінансування», не може обирати найбільш оптимальний формат економного ведення господарства. У будь-якому разі це питання лежить далеко за межами компетенції ІТ-індустрії.
7. Дискусія між депутатом Олександром Федієнком — пане депутате, ви зворушили моє серце — та ІТ-директорами показала, що сам по собі закон «Про хмарні послуги» мало що вирішить, окрім введення в обіг узаконених термінів. Відсутність механізму реалізації стратегії Cloud First залишить усе як є, тобто на рівні кожного відомства. І стиль роботи повністю залежатиме від тієї людини, яка ухвалює у відомстві рішення щодо ІТ-частини. Усі її особисті фобії або пристрасті, наявність досвіду або його відсутність даватимуть абсолютно непередбачуваний результат у реалізації ІТ-проєктів і програм розвитку.
8. На жаль, від Мінцифри так ніхто й не з’явився, і дуже даремно. Відсутність думки та позиції міністерства, яке виконує функцію «замкового каменя» в екосистемі цифрової трансформації, погіршує шанси на успіх або робить його досягнення довгим і складним.

Зараз оформлюється в певну управлінську форму прагнення впорядкувати й гармонізувати роботу онлайн-сервісів та пов’язаних із ними ІТ-систем у більшості відомств. З’являється мережа CDTO, ведуться роботи з підвищення інтероперабельності між окремими базами даних. Молоде покоління архітекторів застосунків дедалі більше задає тон і дотримується концепції CNA — Cloud Native Application. Тобто існує цілком прийнятна екосистема технологій, знань і людей, на базі якої можна сміливо розгортати стратегію Cloud First. Залишається організаційно-управлінська проблема. І, схоже, вона в цій історії посідає ключову позицію.

Я ризикну дати свій прогноз. Якщо Мінцифра не візьме під свій активний контроль практику застосування хмарних сервісів і пустить цю історію на самоплив, то через рік-два неминуче виникнуть непереборні перекоси у функціонуванні, моделях фінансування та самих підходах до ІТ-складової держави. Цей дисбаланс не даватиме жодної можливості рухатися вперед, оскільки самі тлумачення того, де й у кого який це вперед, будуть спрямовані в різні боки. А це буде вже зовсім інша історія.

На завершення: посилення комунікацій усередині професійної спільноти — завжди благо. Говорити краще, ніж сопіти по своїх ведмежих кутках. Тому велике спасибі всім, хто брав участь і не мовчав за нашим круглим, а насправді квадратним столом.