Хмарне питання: чи виграє Україна від розміщення своїх державних сервісів та даних за кордоном?

https://interfax.com.ua/news/blog/1050579.html

Можете ви уявити міністерство чи будь-яку іншу держструктуру США або ЕС яка б розмістила свої інформаційні системи у датацентрі, що розташовано наприклад, на території Бразилії чи Канади? Нехай, навіть це буде навіть хмара від світового оператора — Microsoft або AWS. Я не можу за жодних обставин. Уряди США та ЕС, певен, теж. Цінність даних для держави важко перебільшити, бо мова йде навіть не про гроші, як у випадку комерційних компаній, а про дещо значно важливіше — національну безпеку та цифровий суверенітет. До чого це сказано?

Річ у тім, що останніми місяцями у надрах Мінцифри зростає активність щодо розробки Хмарної Стратегії України. Вже є результати роботи проектної групи, пройшло кілька дискусій, написано довгий перелік зауважень. Зібрано професійну експертну групу, куди увійшли представники глобальних та українських хмарних провайдерів. Це все добре, але є тут один дуже спірний момент — гіперскейлери проштовхують можливість винесення державних даних на майданчики великих операторів, що знаходяться за межами України. Боротьба за контроль над державними даними набирає обертів.

У прагненні отримати доступ до обробки даних української держави глобальні хмарні провайдери наводять багато доречних аргументів - справжня еластичність Великих Хмар, висока вартість приватних хмар, пікові технології тощо - проте уникають відповіді на головне питання — чи дійсно виграє Україна від розміщення державних даних за кордоном?

Я впевнений, що наша країна на цьому лише втратить. І ось чому.

Краще вкладати в свою країну

Доступ до технології – це не купівля готового виробу (хорошого, якісного, дорогого) на західному заводі, а придбання ліцензії на побудову такого заводу всередині країни.

Найкращі інформаційні системи останніх десяти років у нашій країні були створені та підтримуються українськими розробниками – Prozorro, E-Health, ДіЯ, Хелсі. Я пам'ятаю розмови у 2015 р. щодо розробки Prozorro. "Куди ви лізете, у вас немає досвіду, купіть готове на Заході, у них там новітні технології". Практика цих років показала, що необхідні для фахівців технології нам доступні. Можливо, й не все, але є з чого вибрати.

Розробка нашої нової хмарної стратегії йде в той час, як Україна вже накопичила великий досвід застосування хмарних сервісів для різних задач. Українські приватні хмари чудово себе зарекомендували не лише через підвищену безпеку, а й через глибший рівень управління ресурсами, доступний замовнику. Такий доступ необхідний для великих ІТ-інфраструктур корпоративного класу, де на системних адміністраторах лежить величезна відповідальність.

Ступінь еластичності будь-якої Хмари визначається співвідношенням її розміру з обсягами хмарних ресурсів, які запитують різні замовники, а також інструментами швидкого масштабування Хмари під великі навантаження. З цього погляду українські хмари мало чим поступаються гіперскейлерам. А ті відмінності, які є, не є великою перешкодою для споживача. І це доведено практикою.

Взагалі, необхідно зрозуміти, що обсяги даних, що генеруються і оброблюються в держсекторі України, зовсім невеликі в порівнянні з багатьма іншими країнами. І задовольнити потребу у хмарних обчисленнях ми здатні самостійно, якщо йдеться про інвестиції у засоби виробництва (датацентри, обчислювальні та телекомунікаційні потужності). Було б лише сформульовано мету та надано правила гри, які ніхто не порушуватиме. Як приклад, звернемо увагу на те, як Європа вирішує таке саме завдання.

Європа знижує залежність від глобальних гіперскейлерів

Буквально наприкінці січня 2025 року було анонсовано масштабний проєкт virt8ra участь у якому вже взяли понад десять європейських країн та кілька десятків компаній (список розширюється). Головною метою Virt8ra є створення суверенної європейської хмарної інфраструктури на основі технології з відкритим кодом. Це частина більш масштабної ініціативи IPCEI-CIS, що спрямована на сприяння інноваціям та інвестиціям у технології хмарних та периферійних обчислень по всьому Європейському Союзі. Дані ініціативи повинні дозволити європейським підприємствам та організаціям, зокрема державним, отримувати доступ до безпечних та надійних хмарних сервісів, не покладаючись на закордонних постачальників. Загальну координацію проєкту буде відповідати OpenNebula Systems (відома своїм проєктом OpenNebula).