Як Україна втрачає найперспективніший IT-ринок

Для початку трохи статистики. За даними компанії Gartner обсяг світового ринку хмарних сервісів в минулому році склав трохи більше $51 млрд. Приріст у порівнянні з 2014 р. склав 24%. При цьому Gartner заявляє про падіння загального обсягу світового ІТ ринку на 6%. До речі, прогноз зростання на 2016 р. набагато більше.

Нещодавно компанія IDC представила результати дослідження українського ринку хмар, проведеного на замовлення компанії De Novo. Цей сегмент був єдиним, хто показав позитивну динаміку (+ 10%) у всій ІТ галузі нашої країни, витрати на хмари в Україні склали $9 млн. США. Тобто в загальному і цілому, незважаючи на купу застережень, бізнес-замовники в Україні дотримуються загальносвітової тенденції. Але частка зарубіжних провайдерів за рік зросла з 43 до 55%. Цей показник повторив результати довоєнного 2013 г. І є у мене прогноз, заснований на неофіційних відомостях, що в 2016 році частка місцевих операторів ще більше просяде.

Тепер перейдемо до лірики. В рамках проведеного дослідження IDC опитала 270 керівників ІТ служб українських підприємств. Перше місце серед критеріїв за вибором хмарного провайдера зайняв пункт «методи забезпечення безпеки даних» (61%). Вперше рівень обізнаності наших ІТ-менеджерів про хмарні технології досяг 100%. І вперше ж у списку критеріїв вибору постачальника послуги місцерозташування ЦОД стали важливішими, ніж репутація оператора. Разом зі зростаючим відсотком впливу глобальних і навіть європейських операторів це говорить багато про що.

Споживачі нервують, перебувають у стані психологічного дискомфорту і прагнуть його усунути. І хмарні сервіси легко дозволяють це зробити. Фабрику або фермерське господарство за кордон не перетягнеш. А ось виштовхнути свої дані туди, де їх ніхто не дістане, це будь ласка.

Що ще відбувається в нашому славному королівстві? Вересень, наприклад, був найчорнішого кольору для багатьох ІТ-компаній. Обшуки, вилучення обладнання, гучні скандали. І був десь зареєстрований законопроект, який мусив якось розрядити нервову обстановку. Але згинув він у королівських надрах. Зате з'являється інший законопроект "Щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень", де ні півслова не сказано про заборону на переміщення державних даних за межі країни. А в глибинах НБУ народився проект доповнень до постанови, що регулює операційну діяльність банків. І пропонує цей проект дозволити банкам зберігати резервні копії своїх даних за кордоном. І лунає з глибин НБУ невиразне пояснення, що, мовляв, на них тиснуть. Хто тисне, на що тисне? Не зрозуміло.

Міжнародні провайдери хмарних послуг повинні радіти і преміювати кожного силовика, який зайшов в будь-який український ЦОД. Це набагато дешевше і, головне, ефективніше, ніж вкладатися в розвиток ринку, навчання користувачів, створення тестових зон. Ти оточуєш стадо гавкаючими вівчарками і відкриваєш в загоні ворота в потрібному напрямку. Далі все відбувається само собою.

Схоже, що при описаному вище розкладі українські оператори послуг датацентрів та хмар виконуватимуть функцію розігріваючих команд. Хтось же повинен пояснювати клієнту на рідній мові, для чого йому ці хмари потрібні. Дати спробувати теж треба. А для цього закупити обладнання, софт, найняти і навчити фахівців. Розкачати це болото треба. І ось, коли ринок почав зростати, можна починати роботу в загоні.

Це, звичайно, чиста параноя, загострена весняним авітамінозом. Але, як то кажуть, якщо у тебе параноя, це не означає, що за тобою не стежать...

Джерело - https://biz.nv.ua/ukr/experts/jak-ukrajina-vtrachaje-najperspektivnishij-it-rinok-110946.html