Мукання ягнят. Як державі Україна потрапити в хмару

У вересні 2018 року адміністрація президента Трампа опублікувала стратегію переходу всіх урядових агентств США (у нашій термінології — міністерств) на хмарні сервіси. Стратегія отримала назву Cloud Smart і стала розвитком концепції Cloud First, створеної адміністрацією президента Обами ще у 2010 році.

У пояснювальній записці чимало цікавих моментів. Насамперед звучить докір на адресу попередньої команди через те, що Cloud First визначила ціль «Усе в Хмару», але фактично не надала зрозумілих інструментів (інструкцій, методик, рекомендацій, розпоряджень) для досягнення цієї мети. У результаті перехід державних агентств на «хмарні рейки» виявився уповільненим, із перекосами та помилками.

Cloud Smart наполягає на «комплексному міждисциплінарному підході», який об'єднує в єдине ціле такі історично розрізнені питання модернізації ІТ, як безпека, методика закупівель та рівень підготовки персоналу (workforce).

Вам це нічого не нагадує?

Підкреслюється важливість постійного наскрізного аналізу як поточного рівня розвитку ІТ у кожному державному агентстві, так і керованого плану змін. Не дивіться на інфраструктуру, якщо у вас незграбно написані програмні застосунки, пишуть автори. Не намагайтеся робити самостійно те, що краще за вас уміють лідери ІТ-індустрії. Постійно переконуйтеся в тому, що ваші ІТ-служби достатньо підготовлені та мотивовані для реалізації стратегії Cloud Smart.

Хочеться плакати від радості за американців, читаючи цей розділ.

Також опубліковано перелік із 22 завдань на найближчі 18 місяців. Серед запланованого:

• Необхідно якісно покращити обмін знаннями та досвідом щодо переходу на хмарну модель. Для цього створюється єдиний державний портал, де будуть розміщуватися всі дані.
• Управління з питань менеджменту та бюджету випустить оновлену політику оптимізації інфраструктури на основі відгуків Спільноти практиків Ради з інформаційних технологій та хмарних технологій і відповідно до стратегії Cloud Smart.
• Створюється міжвідомча група з хмарних рішень (government-wide Cloud Solutions Category Team – CSCT), основним завданням якої стане розробка єдиних стандартів, принципів і моделей застосування хмар, а також посилення комунікації між агентствами.
• Окрема увага — питанням підвищення безпеки (від кібербезпеки до моделей авторизації) та захищеного підключення до Інтернету.

Подумайте. 18 місяців на все про все. У величезній країні з федеративним устроєм. Загалом у цій стратегії багато цікавого. І корисного. І вкрай необхідного в щоденній «ІТ-рутині».

Повернімося додому

Очевидно, що в країни, яка відстає, є одна незаперечна перевага. Дивися на лідерів і намагайся зробити так само. Так дрібні хлопчаки вчаться грати у футбол у дворах або на гітарі, взятій у старшого брата. Тут навіть особливо думати не потрібно. Просто повтори бодай якось дії дорослого майстра. І за певної наполегливості в тебе хоч щось та вийде.

Набагато краще — піти до тренерів у спортивну школу. Або до викладачів у музичну. Тоді користі точно буде більше.

Не можна сказати, що в нашій країні немає хмарних сервісів. Цей сегмент існує і навіть зростає досить непогано. Практично всі досягнення зроблені в секторі приватних компаній. А приватний сектор за визначенням забезпечує максимальний рівень конкурентної боротьби між місцевими операторами, постійно намагаючись перенести свої дані на закордонні платформи або витискаючи максимум знижок. Загалом «хмарна» галузь України на «хмарній гітарі» цілком навчилася грати. Є інфраструктура, оператори, досвід, сертифікати. Багато чого з'явилося за останні п'ять років. Але держави на цьому святі життя практично немає. Держава мукає щось невиразне щодо модернізованих підходів до ІТ. А поодинокі приклади платформ на кшталт Prozorro або eHealth лише підкреслюють загальну тьмяну картину.

Можна послухати будь-який новинний канал і дізнатися, що уряд з усіх сил стягує обмежені кошти, щоб і в армію вкласти, і медицину реформувати. Пенсії, ремонт доріг, витрати на реформи… Загалом грошей гостро бракує, і це надовго.

А можна подивитися на обсяги та динаміку закупівель комп'ютерного обладнання в державному секторі — за даними IDC не менше ніж 10 млрд гривень у 2018 році. І це лише те, що видно через систему Prozorro. Сміливо додайте ще 2–2,5 млрд на технічний супровід цього обладнання та необхідне програмне забезпечення. І так щороку.

А потім можна знову послухати. Крики бухгалтерів про неможливість подати електронні декларації (сайт, кажуть, упав), прокльони пенсіонерів, яких принижують в установах (зверніться, кажуть, до розробника). І щось постійно глючить, не працює, ніяк не може запуститися.

Ну і, звісно, нескінченна жуйка міркувань про ненадійність хмар, погроми у вітчизняних дата-центрах, про кібербезпеку та захист персональних даних.

Є реформи інституційного рівня, важкі та тривалі за визначенням. А є дії, які дають швидкий позитивний результат. Перехід на модель хмарних сервісів у державному секторі — саме з цього чудового переліку.

Передусім існує величезна база практичних кроків, методик, рекомендацій і проєктних планів, накопичених у США. Просто неможливо повірити, що американці відмовлять у допомозі, якщо з боку уряду України буде офіційний запит. До речі, по сусідству з нами живуть британці, які також мають вражаючий досвід переходу в хмару. Й copy paste нам усім на допомогу разом із будь-яким онлайн-перекладачем.

Офіційне бажання держави перейти в хмари дасть потужний імпульс усій індустрії та чудовий сигнал інвесторам — від малих до великих. Сьогодні практично всі забули про те, що наша ІТ-галузь може і повинна обслуговувати не лише міжнародних замовників, отримуючи натомість перекази на зарплатні картки ФОПів, а й внутрішні потреби українського ринку. Ось вона, додана вартість, висить просто перед носом. І дражнить.

Виконання національних стандартів у сфері безпеки гарантує розміщення даних на території країни. Із заощаджених коштів легко можна виділити 2–5–10 мільйонів доларів і найняти консультантів світового класу для адаптації методології міграції до наших умов та аналізу стартової готовності наших відомств до хмарного життя.

Мільярди гривень, вивільнені завдяки відмові від закупівлі обладнання, необхідно спрямувати на розробку якісного програмного забезпечення для електронних сервісів. Та виставити ці завдання на відкриті торги, щоб наші численні компанії-розробники змогли продемонструвати дива свого професіоналізму. Заплатіть не за державними розцінками, а за середньосвітовими — й отримаєте довгоочікуваний результат. А хочете боротися з ФОПами — вимагайте підтвердження офіційного працевлаштування програмістів із виплатою всіх податків до бюджету країни. І все одно це обійдеться дешевше, ніж нинішня щорічна закупівля основних фондів.

Питання всіх питань: «Хто стане центром політичної волі»? У США цим займається не Конгрес, а уряд і адміністрація американського президента. Чому в Україні не може бути так само?

Законопроєкт про хмарні технології, який тлів десь у надрах Верховної Ради, там же давно й зник. Він містив набагато більше недоліків, ніж ті, які були помічені авторами Cloud Smart у стратегії Cloud First. Нам зовсім немає потреби повторювати вже виявлені помилки.

Ми можемо мати принципово іншу картину світу буквально через кілька років. Й жодних фундаментальних революцій для цього не потрібно. Потрібно лише припинити це мукання ягнят.

Джерело - https://tech.liga.net/technology/opinion/mychanie-yagnyat-kak-gosudarstvu-ukraina-popast-v-oblako