Цифровий суверенітет Європи — боротьба триває

Схоже, ідея цифрової незалежності, хоча б у межах континенту, остаточно опанувала уми європейських політиків. Зрозуміти їх неважко, зважаючи на те, наскільки непередбачувано поводяться США під керівництвом Дональда Трампа. Усе більше європейських країн шукають можливості для зниження залежності від американських постачальників. У Великій Британії таке становище нещодавно назвали «загрозою національній безпеці». За прикладом інших європейських країн уряд Сполученого Королівства закликає підтримати технології на базі відкритих стандартів.

Ціна залежності — мільярди переплати

Основою для занепокоєння став нещодавній звіт організації Open Rights Group (ORG), де було прямо зазначено, що станом на 2026 рік Британія надмірно залежить від невеликої кількості великих технологічних компаній у питаннях забезпечення роботи критично важливих дата-центрів, програмного забезпечення та цифрової інфраструктури. Це прямо ставить під загрозу національну безпеку. Автори документа попереджають: залежність від ІТ-гігантів із США стає небезпечною на тлі зростання напруженості між країнами. Розбіжності Лондона й Вашингтона будь-якої миті можуть призвести до санкцій із боку США, які торкнуться британської національної ІТ-інфраструктури.

Експерти також зазначають, що американські корпорації використовують свої ресурси для контролю ринків та тиску на уряди інших країн. Найгірше те, що США мають право запроваджувати санкції, які забороняють компаніям надавати послуги будь-яким контрагентам, зокрема й на міжнародному рівні. Як приклад наводиться випадок, коли після санкцій США Microsoft заблокувала обліковий запис головного прокурора Міжнародного кримінального суду. Ситуація сьогодні така, що якщо відносини між США та будь-якою країною погіршаться, Америка зможе (та, очевидно, буде) використовувати своє технологічне домінування як важіль тиску.

Побоюються в Європі й ризику стеження — розвідувальні агентства США завдяки закону Cloud Act мають доступ до будь-яких даних, які зберігаються та обробляються американськими компаніями (навіть якщо йдеться про їхні закордонні підрозділи). Схожа ситуація з китайськими компаніями, які за законом зобов’язані допомагати своїм спецслужбам у всіх питаннях.

Звісно, є також величезний ризик прив’язки до постачальника. Наприклад, уряд Британії нещодавно визнав стратегічну залежність від стратегічних ІТ-постачальників та консультантів, яка призвела до «замикання» цілих міністерств і відомств у межах технологій конкретних постачальників, що робить держструктури вразливими до підвищення цін. Експерти антимонопольного регулятора (CMA) Британії навіть підрахували, що країна переплачує за хмарні послуги до £500 млн (€585 млн) на рік через відсутність конкуренції. Тобто за роки використання сума перевитрат уже обчислюється мільярдами.

Європейські альтернативи є

За цифровий суверенітет активно бореться й Франція. З початку 2026 року ця тема постала особливо гостро для влади країни, яка побоюється, що нинішня геополітична напруженість призведе до того, що США обмежать доступ до деяких важливих технологій. Але навіть і без цього проблем вистачає. Наприклад, Microsoft припинила з жовтня 2025 року підтримку ОС Windows 10, що стало проблемою для багатьох французьких відомств. Проблемою, на яку неможливо вплинути. На цьому тлі Давід Аміель, міністр державних справ і рахунків Франції, відкрито закликав знизити залежність від американських розробок, повернути контроль над цифровою інфраструктурою.

У цьому світлі Міжвідомче управління Франції з цифрових питань (DINUM) представило у квітні пакет заходів щодо переходу з американських на європейські цифрові платформи. Наприклад, передбачено поетапний перехід із Windows на Linux, відмова від сервісів відеоконференцій Google Meet, Teams, Webex і Zoom на користь Visio, заміна іншого ПЗ на відповідні європейські альтернативи (SAP, MariaDB, Tchap, Vates тощо). До того ж державний сервіс Франції для зберігання й обробки медичних даних має повністю перейти в європейську хмару до кінця 2026 року.

Але самостійно держава не впорається, тому на літо призначені зустрічі й консультації представників влади та приватних компаній для вироблення спільного механізму дій зі зниження залежності від цифрових розробок США та розробки стандартів європейського й національного цифрового простору (Open-Interop, OpenBuro).

Чи варто говорити, що для України всі ці європейські тенденції актуальні вдвічі: залежати під час війни від чийогось зовнішнього (часто непередбачуваного) впливу — це величезний додатковий ризик, зменшити який можна лише за рахунок посилення цифрового суверенітету.

Не лише свобода, а й гроші

Європа всіма силами прагне ліквідувати технологічну залежність від США. Хоча зробити це буде дуже непросто. Головним чином тому, що американські компанії є активними учасниками відкритих програмних спільнот (Open Source). Скажімо, у тій самій Linux Foundation, за даними видання The Register, найактивнішу роль відіграють Meta, Google, Red Hat (належить IBM), Intel, Oracle. Єдина суто європейська компанія в першій десятці активних розробників — SUSE (є ще «британські» ARM і Linaro, але фактично вони належать японцям).

Є й ще один фактор, можливо, головний приз усієї цієї історії — за даними згаданого вище звіту ORG, кожен фунт (євро, гривня), вкладений у відкриті технології, приносить економіці 4 фунти прибутку. Краще, звісно, щоб цей прибуток працював на свою країну, а не йшов за океан.