Країни ЄС переходять на власні хмари, побоюючись впливу США

Тенденція переходу на європейські хмари стала особливо помітною, починаючи з березня 2025 року. Багато компаній почали активно шукати локальні альтернативи глобальним операторам (гіперскейлерам), таким як Google Cloud, AWS, Microsoft Azure, Oracle. Ідею також підтримують на рівні урядів та різних об’єднань. Наприклад, у середині березня ініціативна група палати представників Нідерландів ухвалила низку резолюцій, які закликають уряд зменшити залежність від хмарних операторів із США. Раніше близько сотні організацій підписали відкритого листа до Європейської комісії та інших органів ЄС із подібною ідеєю. Подібних звернень стає дедалі більше. Це відбувається на тлі того, що через політику Трампа країни Європи більше не відчувають колишньої єдності з США та намагаються убезпечити себе на майбутнє від можливих проблем.

Найбільше занепокоєння викликає CLOUD Act — закон, що дозволяє правоохоронним органам США запитувати й отримувати користувацькі дані в американських хмарних операторів, навіть якщо ці дані стосуються громадян інших країн, а самі дата-центри фізично розташовані за межами Сполучених Штатів. Цей закон було ухвалено ще у березні 2018 року, але досі він майже нікого не турбував. Проте в світлі останніх подій у Європі раптом усвідомили, що питання обміну даними між США та ЄС насправді чітко не врегульоване, а отже, приховує потенційні ризики зловживань з боку американських партнерів. До того ж Трамп нещодавно звільнив одразу трьох представників Демократичної партії з Ради з нагляду за конфіденційністю та громадянськими свободами, що потенційно може призвести до дисбалансу в цьому органі й більшої концентрації влади в руках прихильників Республіканців.

Втім, сама тенденція переходу європейських компаній до хмар місцевих операторів, здається, поки що не особливо турбує американських провайдерів. Вони добре розуміють, що цей процес зовсім не є швидким, недорогим і пов’язаний з великою кількістю труднощів. Усе це може змусити клієнтів передумати. Тим більше, у європейських операторів поки що не так багато альтернативних майданчиків, здатних конкурувати з американськими гіперскейлерами. Так, нові дата-центри в ЄС активно будуються, на них виділяються величезні кошти, але процес їх створення розтягнеться на роки, і до того ж в Європі гостро стоїть питання нестачі електричних потужностей. Тож прагнення й ініціативи європейських організацій можуть зіштовхнутися із суворою реальністью. З іншого боку, якщо ситуація зі зберіганням та обробкою даних стане нестерпною, наприклад, явно суперечитиме законам Євросоюзу, то ніщо не утримає європейських клієнтів у хмарах США.