Максим Агєєв: Перспективи Cloud First в Україні вселяють стриманий оптимізм
2020-07-20
Про необхідність впровадження хмарних технологій у сферу державного управління розмови ведуться вже давно. Але у 2019–2020 роках ситуація, схоже, зрушила з мертвої точки. Чи так це? Поговоримо з експертом — керівником найбільшого українського хмарного оператора De Novo Максимом Агєєвим.
— Ідея використання хмарних сервісів у діяльності держструктур прижилася в багатьох розвинених країнах. Чому ж в Україні впровадження Cloud First відбувається так повільно?
— Концепція Cloud First, за якої державні організації стають насамперед споживачами хмарних ІТ-сервісів замість купівлі обладнання та/або програмного забезпечення, у кожній країні мала свою, іноді непросту, історію розвитку. У державах, де її вдалося реалізувати, — чи то США, ЄС або Велика Британія, — швидко відчули позитивний ефект від впровадження хмар, передусім економічний. Але там головне питання було в раціоналізації бюджетних витрат, підвищенні зручності й доступності послуг, які надають держоргани.
В Україні це ще й один зі способів боротьби з корупцією. Тому в Америці та Європі питання про необхідність використання хмар не стояло — вирішувалися головним чином технічні питання. У нас же всі ініціативи в цій сфері багато років поспіль наштовхувалися на протидію всередині самої системи держуправління. Та й зараз процес іде важко, хоча він суттєво просунувся — за останній рік було зроблено більше, ніж за попередні десять.
— Що ж зроблено і якою є ситуація на поточний момент?
— Ідея почала бурхливо розвиватися у другій половині 2019 року — тоді була створена спеціальна робоча група, що складалася з представників влади, експертів та учасників ринку, яка в ході тривалих обговорень і погоджень виробила цілісну концепцію, що робить можливою реалізацію Cloud First в Україні. Результат роботи був закріплений у відповідному законопроєкті №2655 «Про хмарнi сервiси», який, з урахуванням побажань усіх відповідальних держструктур, потім подали на розгляд до Верховної Ради, де його й підтримали в першому читанні 17 червня 2020 року. Треба сказати, що до того моменту не було впевненості, що за цей законопроєкт проголосують, відчувалася сильна протидія тих, хто звик отримувати корупційну ренту на держзакупівлях у сфері ІТ. Цей раунд — за прихильниками прогресу. Чекаємо другого читання, яке за сприятливих обставин відбудеться найближчої осені.
Головне — вже не стоїть питання про те, потрібні хмари в держсекторі чи ні, суперечки змістилися в бік того, якої форми має набути ідея Cloud First у нашій країні.
— Але ж є чимало ситуацій, коли організації справді потрібні не хмарні сервіси, а саме власне обладнання та ПЗ.
— Треба розуміти, що Cloud First означає лише пріоритет хмарних сервісів під час вибору рішення, а не тотальне витіснення ними всіх інших ІТ-систем. Тож закупівлі традиційного «заліза» і ПЗ нікуди не дінуться, але залишаться тільки там, де вони справді потрібні.
— Якщо винести за дужки закулісні інтриги, які основні суперечності були всередині експертної групи, що розробила законопроєкт?
— Одне з основних питань стосувалося того, де зберігати й обробляти державні дані. Ми, українські оператори, посилаючись на найкращий світовий досвід, наполягали на тому, що все це має відбуватися на майданчиках усередині країни, своєю чергою деякі представники закордонних операторів виступали за можливість виносити деякі дані в закордонні хмари. У підсумку «національний» підхід на цей момент переміг. Але окремо підкреслю, що він не обмежує можливості іноземних компаній. Ідея в тому, що якщо компанія хоче працювати з нашими держорганами, вона в будь-якому разі має мати фізичну ІТ-інфраструктуру на території України, вкладати тут гроші, платити податки, працювати в межах національного законодавства тощо. А чи буде це Microsoft, Amazon, Google або De Novo — це вже друге питання.
— Але ж держорганізації вже використовують хмари й без додаткових законів.
— Ті організації, які усвідомлюють необхідність прогресу та позитивну роль інновацій, активно використовують хмарні сервіси у своїй роботі. Наприклад, серед клієнтів De Novo багато держструктур — «Прозорро», «Дiя», e-Health, «Нафтогаз», Фонд держмайна та інші. Деякі з них користуються нашими сервісами вже не один рік. Але це крапля в морі. Десяток-другий держкомпаній не впливає на загальну ситуацію в країні, новий закон має виправити це становище й активізувати процес міграції у хмари, від якого виграють не окремі міністерства та відомства, а вся країна.
— І які, на вашу думку, перспективи?
— За натурою я скептик, тому не покладаю великих надій на найближчий час — впровадження хмар у держструктурах є тривалим еволюційним процесом. Але сьогодні перспективи Cloud First в Україні вселяють стриманий оптимізм. Я все ж вірю в перемогу розуму. І якщо все складеться добре, сегмент держсектору на українському хмарному ринку почне стрімко зростати вже в найближчі роки.