Приватна хмара 2025: еволюція стратегії та нова реальність

Ще донедавна вибір між публічною та приватною хмарою (private cloud) носив майже ідеологічний характер, сьогодні організації підходять до інфраструктури прагматично: кожне робоче навантаження розміщується там, де йому найкраще — з урахуванням вимог до безпеки, вартості, продуктивності та керованості. Сучасні організації більше не вибирають хмарну модель за принципом «все або нічого». На цьому тлі приватна хмара зазнає глибокої трансформації. Вона вже не асоціюється з негнучкими (а іноді й застарілими) архітектурами, стаючи надійною платформою для хмарно-орієнтованих застосунків, у тому числі з використанням контейнерів та Kubernetes. По суті, йде формування приватної хмари нового покоління — гнучкої, масштабованої та безпечної.

Такі хмари стають центральним елементом ІТ-стратегії багатьох організацій, чому сприяють наростаючі глобальні проблеми безпеки, необхідність прозорості витрат та зростаючі вимоги до робочих навантажень, включаючи генеративний ШІ. Але при цьому, сучасна модель впровадження private cloud все ще має проблеми і вимагає виваженого підходу до впровадження. Про це, зокрема, свідчать дані нового звіту Private Cloud Outlook 2025, підготовленого компанією VMware by Broadcom на основі опитування 1800 ІТ-керівників по всьому світу в березні-квітні 2025 року. Звіт вартий того, щоб вивчити його результати уважніше.

Приватна хмара — стратегічний пріоритет

Перший висновок, який можна зробити на основі звіту, полягає в тому, що за останні кілька років пріоритети багатьох компаній та організацій щодо хмарних стратегій зазнали суттєвих змін. Раніше публічні хмарні сервіси традиційно вважалися основним напрямком для хмарних робочих навантажень, часто сприймаючись як автоматичний вибір.

Однак дані респондентів, представлені у звіті, малюють зовсім іншу картину. Переважна більшість — 93% організацій — прагнуть знайти баланс між приватними та публічними хмарами, демонструючи свідому гібридну стратегію. Більше того, їхній головний пріоритет у трирічній перспективі полягає в розгортанні нових робочих навантажень саме в приватних хмарах, а не в публічних. Це говорить про значний зсув у перевагах.

Близько 69% організацій розглядають можливість або вже здійснили перенесення робочих навантажень з публічної хмари в приватну, причому 33% респондентів вже успішно мігрували деякі робочі навантаження. Це свідчить про практичне переосмислення цінності та доцільності кожного хмарного середовища. Крім цього, 84% організацій повідомляють, що вони запускають як традиційні, так і хмарні застосунки в приватній хмарі, що повністю розвіює імідж приватної хмари як середовища виключно для застарілих систем і підкреслює її універсальність та сучасність.

Безпека, GenAI та передбачуваність витрат стимулюють впровадження приватних хмар

Ключовими факторами, що визначають поточну стратегію впровадження приватних хмар, є безпека, зростаючі вимоги до робочих навантажень, таких, наприклад, як генеративний ШІ (GenAI), а також необхідність прозорості та передбачуваності витрат. Безпека та відповідність вимогам домінують серед проблем, пов'язаних як з впровадженням публічних хмар, так і з ініціативами в галузі генеративного ШІ, а також є головною причиною перенесення робочих навантажень з публічної хмари в приватну. 92% організацій повністю довіряють приватній хмарі в питаннях безпеки та відповідності вимогам, що значно вище, ніж рівень довіри до публічних хмар. Більше того, 90% цінують її фінансову прозорість та передбачуваність, що дозволяє краще управляти бюджетом та уникати «сюрпризів» у витратах.

Наразі 92% підприємств використовують комбінацію приватних та публічних хмар. При цьому три чверті (75%) стверджують, що це їхня навмисна стратегія, що вказує на те, що підприємства цінують можливість адаптувати свої хмарні середовища до конкретних сценаріїв використання, а не слідувати універсальному підходу. Лише 15% організацій віддають перевагу моделі «все в публічній хмарі», а 10% — розгортання тільки в приватній хмарі. Очікується, що відсоток організацій, що використовують комбінацію публічних та приватних хмар, залишиться стабільним протягом наступних трьох років (на рівні 93%), підтверджуючи стійкість гібридної моделі.

Переваги та недоліки хмарних технологій

Дослідження показує, що як публічні, так і приватні хмарні середовища приносять значну користь бізнесу та ІТ-відділам, при цьому кожна з них має власні сильні та слабкі сторони. У публічній хмарі користувачі найбільше цінують масштабованість, що дозволяє швидко нарощувати або скорочувати ресурси. Водночас, для приватної хмари пріоритет був пов'язаний з безпекою та передбачуваністю витрат, що підкреслює переваги моделі в критично важливих галузях.

Водночас приблизно від однієї третини до половини організацій не досягли своїх початкових цілей під час роботи з хмарою. Наприклад, 45% респондентів не змогли знизити витрати в публічній хмарі, а 35% не досягли цілей зі скорочення ризиків. Цей значний розрив між очікуваннями та результатом пояснюється безліччю факторів. У випадку публічних хмар зберігаються серйозні проблеми, пов'язані з вартістю, складністю та відповідністю вимогам, і багато організацій вважають, що вони даремно витрачають гроші. До того ж, 66% опитаних компаній висловлюють серйозну заклопотаність щодо захисту даних, що зберігаються в публічних хмарних середовищах.

Найбільшими перешкодами, пов'язаними з приватною хмарою, є розрізнені ІТ-команди (33%) та переважання застарілої операційної моделі (30%), що вказує на необхідність внутрішніх організаційних змін та модернізації процесів.

«Три С» — Cost, Complexity, Compliance — викликають найбільші побоювання

Проблема «хмарних відходів» (cloud waste) є досить гострою: майже половина організацій (49%) вважають, що понад чверть їхніх витрат на публічну хмару витрачається даремно, а 31% вважають, що ці втрати перевищують 50%. Лише 6% компаній вважають, що всі їхні вкладення в публічну хмару використовуються ефективно, що вказує на повсюдність проблеми.

Більшість підприємств погоджуються з тим, що організаційні розрізнені структури ускладнюють управління хмарою, ускладнюючи підтримку прозорості та достатнього рівня контролю (в т.ч. фінансового). Глобальний характер публічних хмарних сервісів викликає серйозні побоювання щодо здатності забезпечити відповідність нормативним вимогам щодо даних, що зберігаються в публічних хмарах. 66% респондентів повідомили, що вони дуже стурбовані тим фактом, що дані розміщені в публічних хмарних середовищах. Це підкреслює зростаючу важливість суверенітету даних та відповідності місцевим та галузевим нормам. Крім того, 61% були «надзвичайно» стурбовані необхідністю бути в курсі постійно мінливих законодавчих вимог й назвали цей фактор значним додатковим навантаженням.

Проблеми безпеки стимулюють перехід у приватні хмари

Безпека залишається ключовим фактором, що визначає вибір хмарного середовища. Проблеми безпеки названо основним бар'єром для впровадження публічних хмар (40%), головною перешкодою для розгортання робочих навантажень генеративного ШІ (49%) та основною причиною перенесення робочих навантажень з публічної хмари в приватну (51%). Водночас, 92% організацій довіряють своїй приватній хмарі в питаннях безпеки та відповідності вимогам, що робить її кращим вибором для критично важливих даних та застосунків.

Міграція робочих навантажень зростає

Особливо примітною тенденцією, що підтверджує переосмислення хмарної стратегії, є те, що 69% підприємств розглядають або вже здійснюють міграцію робочих навантажень з публічних хмар у приватні, при цьому третина респондентів (33%) вже перенесла багато завдань та даних. Це не просто повернення застарілих застосунків або скасування невдалої міграції; це відображає більш цілеспрямований підхід до розміщення робочих навантажень на основі конкретних вимог та стратегічних переваг приватної хмари. Застосунки, чутливі до безпеки та відповідності вимогам, лідирують у цьому напрямку (51%), за ними йдуть застосунки, що інтенсивно використовують дані (46%), а також застосунки, що мають високий рівень інтеграції з іншими системами (по 41%).

Переосмислення приватної хмари

Підприємства стали частіше вибирати хмарні середовища на основі конкретних вимог робочого навантаження, відходячи від загального підходу cloud-first. Вибір між публічною та приватною хмарою тепер визначається тим, яка хмара найкраще відповідає конкретній вимозі, що є чіткою зміною порівняно з попередніми стратегіями.

Через такий підхід, орієнтований на робочі навантаження, очікування від приватної хмари зросли. ІТ-керівники хочуть «найкращого з обох світів»: усіх переваг моделі хмарних операцій (гнучкість, автоматизація, самообслуговування) з контролем, безпекою та передбачуваністю виділеного середовища. Фактично, 90% керівників ІТ-служб заявляють, що їхня ідеальна модель — це приватна хмара, яка забезпечує комбіновані переваги, демонструючи якості високопродуктивного, безпечного та економічно передбачуваного середовища.

Приватній хмарі необхідна модернізація

Практичний досвід впровадження приватної хмари також виявив певні проблеми, що вимагають уваги. Особливо проблематичною є наявність розрізнених ІТ-команд (33%), а також обмеження вендорських технологій у наданні повноцінних хмарних можливостей (29%). Це вказує на те, що для розкриття всього потенціалу приватної хмари ІТ-керівникам необхідно подолати внутрішню роз'єднаність та знайти інтегровані рішення, які дозволять їхнім командам ефективно масштабуватися, нарощувати свій досвід та автоматизувати операції, щоб приватна хмара дійсно стала гнучкою та керованою.

Подолання проблеми нестачі навичок

Багаторічні інвестиції в публічні хмари не усунули дефіцит внутрішніх талантів. Більше половини (52%) організацій покладаються на професійні послуги для конкретних хмарних потреб, а 28% сильно залежать від професійних послуг для всіх аспектів впровадження, міграції та експлуатації хмар, що вказує на збереження залежності від зовнішніх експертів. Однак 56% стверджують, що у них є персонал для управління великими ІТ-інфраструктурами у власних центрах обробки даних або на колокейшн-майданчиках. Це говорить про те, що проблема полягає не стільки в кількості співробітників, скільки в розвитку існуючих навичок та їх адаптації для відповідності мінливим вимогам хмарної трансформації та новим операційним моделям.

Зростання попиту на генеративний ШІ

Компанії повсюдно прагнуть використовувати генеративний ШІ (GenAI). Лише 2% респондентів не планують впроваджувати його у своїй діяльності. Решта 98% перебувають на тій чи іншій стадії реалізації, при цьому 77% вже запускають пілотні проєкти або робочі розгортання GenAI, що підкреслює швидкість та масштаб прийняття технології. Але на цьому шляху є три ключові перешкоди:

• 49% респондентів побоюються проблем конфіденційності та безпеки даних;
• 38% вказують на нестачу навичок у ІТ-команд;
• 38% говорять про складнощі інтеграції з існуючими застосунками та даними.

Ці виклики вказують на те, що для успішного впровадження GenAI необхідно вирішити як технічні, так й кадрові питання, а також забезпечити належне управління даними та їх безпеку.

Платформи для штучного інтелекту

Хмарні рішення домінують на кожному етапі життєвого циклу GenAI, що говорить про те, що організації цінують хмарні можливості для складних робочих процесів ШІ, таких як автоматизація, масштабування та спільне використання ресурсів. 72% організацій використовують або планують використовувати публічні хмари для навчання та донавчання моделей GenAI, 65% — для виведення моделей та 67% — для їх розгортання.

Приватні хмари також відіграють значну роль: 51% використовують приватні хмари для навчання/донавчання, 46% для виведення та 47% для розгортання. Ці дані відображають ширші тенденції хмарної стратегії, описані у звіті: організації цілеспрямовано балансують ресурси публічних та приватних хмар для досягнення оптимальних цілей щодо безпеки, вартості та продуктивності в контексті нових вимогливих робочих навантажень, таких як GenAI.

Що в підсумку?

ІТ-стратегія сьогодні переросла рівень застарілих дебатів щодо вибору між публічною та приватною хмарою. Сьогодні пріоритетом є розміщення кожного робочого навантаження в тому середовищі, де воно найкращим чином відповідає конкретним вимогам до безпеки, продуктивності, вартості та відповідності нормам. Цей підхід, орієнтований на робочі навантаження, вимагає гнучкості та стратегічного планування, що ставить приватну хмару в центр уваги як ключовий компонент гібридної хмарної архітектури.

Досягнення цих цілей дозволить ІТ-керівникам отримати найкраще з двох світів: гнучкість та масштабованість публічної хмари в поєднанні з контролем, безпекою та передбачуваністю приватної хмари. Це знижує надмірну залежність від зовнішніх послуг та допомагає уникнути «хмарних відходів». У цьому й полягає суть «хмарного перезавантаження» — масштабування та прискорення переваг хмарних технологій при мінімізації витрат та ризиків, забезпечуючи сталий розвиток бізнесу.

Свіжі аналітичні дані ясно демонструють те, що підприємства вступили в нову фазу впровадження хмарних технологій, де приватна хмара розглядається як стратегічний, модернізований варіант для реалізації повного потенціалу хмари, особливо з урахуванням зростаючих вимог до безпеки, ШІ-навантажень та фінансової прозорості. Хмарні стратегії переходячи від банального слідування трендам до усвідомленого вибору середовища під конкретну задачу. Приватна хмара стає пріоритетним рішенням для робочих навантажень з особливими вимогами до безпеки, вартості та суверенітету.

Компанії прагнуть модернізувати приватну інфраструктуру, щоб вона забезпечувала ті ж рівні автоматизації, гнучкості та швидкості, що й публічна хмара, але з передбачуваністю та рівнем контролю, які дає власний ЦОД. Успіх стратегії «хмарного перезапуску» залежить від усунення внутрішніх бар'єрів: переходу від розрізнених команд до платформенного підходу, ліквідації дефіциту компетенцій та вибору універсальних хмарних платформ нового покоління, здатних забезпечити комплексну підтримку всіх типів робочих навантажень.