Майже 90% усіх ЦОД — в неоптимальних кліматичних зонах

Кліматична підсистема є найбільш енерговитратною частиною інженерної інфраструктури ЦОД. На неї припадає переважна частина накладних витрат електроенергії, які безпосередньо не пов’язані з живленням серверів та іншого активного обладнання. Саме тому виробники обладнання й оператори дата-центрів намагаються максимально оптимізувати витрати на роботу кліматичного обладнання, зокрема використовуючи переваги навколишнього середовища для охолодження ІТ-обладнання всередині машинних залів.

Клімат поки що на останньому місці

Звісно, найлогічнішим було б розміщувати ЦОД у тих регіонах, де сама природа допомагає підтримувати оптимальний температурний режим, дозволяючи більшу частину року використовувати вільне охолодження зовнішнім повітрям (фрікулінг). Однак, як свідчать останні дані, кліматична зона є чи не останнім чинником під час вибору майданчика для нового об’єкта.

Близько 90% усіх дата-центрів у світі працюють у не оптимальних умовах навколишнього середовища — такі дані наводить некомерційна аналітична платформа Rest of World. За оцінками аналітиків, із 8808 об’єктів встановленою потужністю 100 кВт та вище, розгорнутих у світі, близько 7000 експлуатуються в кліматичних зонах, що виходять за межі температурних діапазонів, рекомендованих для ефективної роботи.

Дослідники об’єднали відкриті дані про розташування дата-центрів з історичними кліматичними зведеннями з бази даних Copernicus Climate Data Store. Отримані результати було зіставлено з рекомендаціями Американського товариства інженерів з опалення, охолодження та кондиціонування повітря (ASHRAE) — найавторитетнішої організації у сфері кліматичних стандартів для ЦОД.

Зони найбільшої концентрації дата-центрів у світі за даними Rest of World 2025

Згідно з рекомендаціями ASHRAE оптимальна температура для ІТ-обладнання в машинному залі дата-центру має перебувати в межах від 18 до 27 °C. Температури за межами цього діапазону призводять до зростання енергоспоживання систем охолодження або до таких проблем, як конденсація вологи та зниження надійності обладнання.

Водночас станом на кінець 2025 року переважна більшість ЦОД була розташована у відносно холодних регіонах, де середні температури протягом більшої частини року перебувають нижче 18 °C. У такому разі сама температура є меншою проблемою, однак зростає роль контролю вологості та циркуляції повітря. Разом із тим близько 600 дата-центрів розташовані в регіонах із середньою температурою вище 27 °C, зокрема в Сінгапурі, Малайзії та навіть у ПАР.

Аналіз переконливо свідчить, що під час вибору місця для будівництва дата-центрів економічні, політичні та інфраструктурні чинники часто виявляються важливішими за кліматичну придатність. Зростальний попит на хмарні сервіси та генеративний штучний інтелект, а також національні вимоги щодо зберігання даних змушують компанії створювати нові потужності навіть у спекотних регіонах.

Енергоспоживання зростає, а разом із ним — витрати

За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у 2024 році дата-центри спожили близько 415 ТВт⋅год електроенергії, що відповідає приблизно 1,5% світового енергоспоживання. Вже через 5–6 років цей показник може зрости до 840–850 ТВт⋅год, насамперед через попит на ШІ. Таке зростання спричинить суттєве додаткове навантаження на системи охолодження ЦОД і, як наслідок, призведе до збільшення експлуатаційних витрат.

Додатковим чинником може стати вплив глобального потепління, особливо в південних регіонах, де середні температури, вочевидь, зростатимуть ще більше до 2040 року. Все це змушує власників ЦОД замислюватися або над модернізацією своїх об’єктів, або над пошуком нових регіонів для розширення потужностей. До речі, Україна в цьому плані має суттєві переваги. Зокрема, Київ (як і вся північна частина країни) розташований майже в оптимальній кліматичній зоні з погляду рекомендацій ASHRAE. Це дає змогу використовувати вільне охолодження більшу частину року й відповідно знижувати витрати на експлуатацію ЦОД.