Блог компанії De Novo

ЦОД

Після атаки іранських дронів два великі дата-центри Amazon, розміщені в ОАЕ, зазнали пошкоджень й були зупинені на невизначений строк. Клієнти, серед яких фінансові установи, судячи з усього, також постраждали. Ця історія знову нагадує про необхідність комплексного підходу до захисту даних у хмарах.

До недавна під час створення дата-центру вибір оптимальної кліматичної зони майже ніколи не був пріоритетом. Проте зростання навантажень ШІ та глобальні зміни планетарного клімату можуть спричинити різкий перегляд такого підходу.

Дізнайтесь, як захистити бізнес від блекаутів узимку 2025. De Novo ділиться перевіреними практиками автономної роботи та резервування ІТ-інфраструктури.

Пожежа в південнокорейському дата-центрі Національної служби інформаційних ресурсів знищила хмару G-Drive та паралізувала сотні державних систем. Інцидент, спричинений вибухом літій-іонної батареї ДБЖ, виявив небезпечну централізацію та слабкість систем резервування.

Дата-центри стали серцем цифрової економіки — вони зберігають, обробляють та передають інформацію, без якої вже складно уявити наше повсякденне життя. Але все, чим ми користуємося — від потокового відео до генеративного ШІ —  поживає дедалі більше електрики, й питання в тому, чи зможе енергетична система встигнути за темпами зростання цифрового світу.

Попит на ШІ стрімко зростає — й разом з ним збільшується апетит дата-центрів до електроенергії, особливо у великих європейських хабах. Високі ціни на енергію та амбітні кліматичні зобов’язання змушують операторів у ЄС шукати баланс між розширенням інфраструктури та її стійкістю. Разом з тим ШІ, який сам є головним споживачем нових потужностей, стає також інструментом для оптимізації енергоспоживання.

Попит на AI/ML, який стрімко зростав останніми роками, дав потужний імпульс до будівництва нових великих дата-центрів. Цей тренд швидко підхопили США та Китай, натомість Європа втрачає свої позиції — популярні раніше локації, такі як Амстердам або Франкфурт, навіть вибули з ТОП-20.

Галузь ЦОДи в Європі переживає період нестабільності, викликаний поєднанням двох потужних чинників: міжнародної тарифної політики та стрімкого зростання попиту на інфраструктуру для штучного інтелекту. Оператори стикаються зі здорожчанням проєктів, нестачею фахівців і перевантаженням ресурсів. Чим така ситуація загрожує в майбутньому?

За даними корейського дослідницького центру KAIST TeraLab, потужність прискорювачів для задач AI/ML постійно зростатиме, що зумовлено, зокрема, новими типами високошвидкісної памʼяті. До 2038 року один GPU прискорювач споживатиме понад 15 кВт, готувати ЦОДи до такого навантаження потрібно вже сьогодні.

Моделі AI/ML стають дедалі розумнішими, а дата-центри — дедалі важчими. Поки увага галузі зосереджена на гігантських мовних моделях і їхньому апетиті до електроенергії, один із менш помітних, але не менш важливих факторів залишається в тіні — вага обчислювального обладнання. Вона стрімко стає новою межею в архітектурі та інженерії ЦОД.

Попит на штучний інтелект радикально збільшує навантаження на обчислювальні потужності, й за оцінкою McKinsey, до 2030 року інвестиції в дата-центри можуть сягнути приблизно $6,7 трильйона. Стрімке зростання споживання електроенергії, нестача інфраструктури та невизначеність у прогнозах роблять ці перегони за масштабуванням вкрай ризикованою справою.

Гаряча фаза сьогоднішнього інциденту з електроживленням дата-центру закінчилася протягом трьох годин. Через 7 годин генеральний директор компанії Максим Агєєв прозвітував про те, як відбулася ліквідація інциденту та які висновки було зроблено.