Нервово-податкове 2.0
2020-07-29
31 січня 2017 року я опублікував чи то есе, чи то пасквіль про наше зіткнення з податковою — «Справа про шість мільйонів». Добре вийшло, не щоразу мені вдається видати такий рівень якості. Освіжіть у пам’яті, зробіть автору приємність.
31 січня 2017 року я опублікував чи то есе, чи то пасквіль про наше зіткнення з податковою — «Справа про шість мільйонів». Добре вийшло, не щоразу мені вдається видати такий рівень якості. Освіжіть у пам’яті, зробіть автору приємність.
Цитата-2017: «…Тому виграти черговий суд для нашої компанії — не лише питання виживання, а й запобігання поширенню цієї гидоти на всю індустрію…»
Минуло 3,5 року. І ось справдилося пророцтво оракула. Наша славна компанія De Novo виграла суд у податківців. Юристи зробили цю перемогу чисто й професійно, за що їм моє величезне спасибисько.
Сьогоднішнім судовим рішенням ми закрили для всієї хмарної індустрії України питання про те, чи легально орендувати ПЗ і взагалі займатися хмарним бізнесом з податкової точки зору.
Відповідь: усе легально і все можна. А ці, з нахабними рудими мордами, мають просто на вході до хмарника отримувати по цьому самому рудому обличчю згорнутим у тугу трубочку судовим рішенням. Тепер ми візьмемося за вибивання компенсацій за всі ці роки мук.
Тож свій невеликий внесок у розвиток хмар в Україні De Novo зробила. Це всім вам від нас такий подарунок. Дорогий, нетривіальний, тільки для тих, хто розуміється на цій справі.
У тексті, де пафос із автора пер фонтаном, є кілька цікавих прогнозів.
Цитата-2017: «…А на підході ще й законопроєкт про використання хмарних технологій у державному секторі, що дозволяє виносити дані за кордон…»
Ну, з цим пунктом начебто розібралися. Або мають розібратися, сподіваюся. Тут очікується такий жирненький плюсик.
Згаданий всує Насіров устиг закутатися в, а потім і розпупонитися з клітчастої ковдри, але позицію головного податківця про…ав остаточно, що добре з усіх боків. Плюс із сумним носом, бо бігає, а не сидить.
Цитата-2017: «Я вже чути не можу браві камлання батьків нації. Про зміни й покращення повсюдно. Про те, що врятують нас мізки, а не газові труби, і як багато вже зроблено на цьому шляху… що ми налиті інноваціями з самого ранку й по самі кінчики наших сірих нігтів…»
Щодо камлань у нас, на жаль, усього, як і раніше, навалом, хоча батьки змінилися радикально. І навіть батьків-папередників зі світу зживають.
Але з газовою трубою поки все йде дуже непогано, скоро Газпром нам доплачуватиме за ввімкнену конфорку. Нафтогаз в обіймах із богом-природою наподдав.
Щодо інновацій увесь цей батьківський вопль перетворився в моїй голові на якийсь незникаючий білий шум. Мозок уже не сприймає, не влазить у нього більше.
Хоча, якщо не дуже чіплятися, то з 2017 року кілька модернових ІТ-сервісів національного рівня все-таки злетіло й навіть продовжує набирати висоту. Успіх, як кажуть, в окремо взятій країні. Не знаю, чого більше — мінусів, багато й різних, чи плюсів, пара, але дуже красиві.
Цитата-2017: «…скільки за цей час із країни виїхало фахівців, студентів, корпоративних і державних даних. І порівняю ці цифри з потугами наповнити діряву казну за допомогою кувалди…»
Виїхало всіх і всього багато за ці три роки. Навіть рахувати страшно. Залишимо цю забаву Дубілету.
А ось потуги наповнити казну, як і раніше, тішать око й серце платника податків невичерпною винахідливістю, що переходить у тупе сопіння того, хто тягне ріпку.
А нових вм’ятин відтоді з’явилося стільки, що цілого місця на цій державі вже немає.
І як цей хворий продовжує жити й навіть оком смикає, у туалет, мабуть, проситься, незрозуміло. На тому й стоїмо…