Дефіцит фахівців, крах ілюзій щодо ШІ, міграції в хмару. Що кажуть IT- керівники про 2025 рік?

Ми зібрали думки представників різних галузей, щоб зафіксувати живий досвід професіоналів, які щодня працюють в умовах обмежених ресурсів та зростаючих загроз — і все ж тримають системи в робочому стані.

Про ключові виклики: кадрова пустеля, міграція між хмарами та тиск регуляторів 

Дефіцит людей у складних інфраструктурних проєктах швидко стає операційною проблемою, бо навантаження зростає швидше за кількість «вільних рук». В’ячеслав Жук, DevOps Architect у Nexcore та фонді «Повернись живим», описує ситуацію відверто: «Дуже важко знайти фахового системного адміністратора для базових enterprise-навантажень: Windows, Exchange корпоративна інфраструктура. Молоді це не цікаво, більш досвідченим вже теж». Коли досвідчені інженери масово йдуть у вузькі технологічні ніші, на плечі тих, хто залишається, лягає колосальне навантаження.

Цю ж тенденцію підтверджує й Денис Емельяненко, керівник R&D компанії De Novo. За його спостереженнями, дефіцит кадрів дедалі частіше проявляється не лише на боці провайдерів, а й у самих замовників: «Ми бачимо брак інженерних компетенцій у клієнтів. Фахівців, здатних самостійно “зібрати” інфраструктуру, стає дедалі менше». На зміну класичним інженерним ролям приходять DevOps-фахівці, орієнтовані на роботу з керованими PaaS-сервісами — так звані “клікопси”, для яких автоматизація та швидкість реакції  стають пріоритетними факторами. У цьому контексті автоматизація перестає бути опцією й перетворюється на необхідність, тому ми цілеспрямовано рухаємося в бік автоматизованих сервісів, які скорочують, зокрема, технологічний розрив між локальними хмарами та гіперскейлерами».

Виходом із цієї ситуації стає залучення ШІ-агентів, які беруть на себе первинну оцінку інцидентів, фільтрацію помилок, спостереження за інфраструктурою та ведення документації. Такі інструменти також використовують для швидких первинних відповідей користувачам на базові запити й навіть для допомоги в процесі побудови ІТ-архітектури. Це дозволяє людям сфокусуватися на головних, складних і нестандартних задачах, не витрачаючи час на рутину.

Свою роль у 2025 році зіграли й неочікувані удари, які важко компенсувати технічними рішеннями. Як зазначає Станіслав Кіреєв, заступник начальника управління інформаційних технологій ДП "Медичні закупівлі України": «Одним із важких ударів стало закриття агенції USAID. Це спричинило низку ускладнень у діяльності організації та призвело до плинності кадрів, необхідності коригувати плани розвитку та шукати інші джерела додаткового фінансування».

Також фахівець згадує міграцію інформаційних систем із AWS до хмари De Novo як один із найскладніших викликів, який спочатку був дещо недооцінений. Пояснюючи необхідність такого кроку, він підкреслює: «Міграція була обумовлена декількома факторами. По-перше, законодавчими вимогами. По-друге, обмеженим фінансовим ресурсом (бо AWS — дороге задоволення). І, по-третє, консолідація ресурсів дає більшу керованість».

Проте це був свідомий вибір на користь економії державних коштів та дотримання вимог щодо зберігання даних критичної інфраструктури на території України, хоча процес технічної адаптації досі триває.

Додатковим фактором, який суттєво вплинув на міграційні рішення у 2025 році, стали безпекові ризики. Як зазначає Денис Емельяненко, інтенсифікація обстрілів ще більше мотивує бізнес відмовлятися від власного фізичного обладнання: «Ця тенденція зберігається — компанії свідомо йдуть від “заліза”».

Водночас комерційні структури дедалі частіше обирають українських хмарних провайдерів, але з обов’язковою вимогою розміщення чи дублювання/резервування інфраструктури на європейських майданчиках. За словами фахівця, саме цей запит став одним із драйверів зростання присутності De Novo у Франкфурті-на-Майні (ФРН), де майданчик упродовж року продемонстрував помітну динаміку розвитку. 

Одночасно з цим Марія Павлюк, Chief Product Officer FinPay, говорить, що для фінансового сектору головним чинником напруги залишається регуляторна відповідність вимогам Нацбанку. Для компанії використання гнучкої хмарної платформи дало змогу забезпечити захищену роботу та підтримати ефективність команди під час упровадження нових продуктів, зокрема кобрендингових карток.

Про еволюцію кіберзагроз та крах ілюзій щодо ШІ

Ландшафт кіберзагроз утратив колишню передбачуваність, ставши полем бою для складних інтелектуальних систем. Станіслав Кіреєв вказує на зміну тактики атакуючих: «Замість простих автоматичних атак тепер бачимо складніші операції, де все роблять люди (наприклад, human-operated ransomware) та атаки з використанням штучного інтелекту».

Компанії більше не можуть покладатися на захист, що тримається лише на периметрі. Тепер у фокусі — Zero Trust та глибокий аналіз поведінки користувачів через XDR-рішення. На цьому тлі особливо показово виглядає зростання скепсису щодо загального генеративного ШІ (GenAI), який ще нещодавно вважався панацеєю. Зокрема В’ячеслав Жук, відносить ідею «загального генеративного AI як універсальної системи для всього» до підходів, що не виправдовують сподівань. Це свідчить про завершення періоду захоплення хайпом та перехід до більш прагматичного використання ШІ.

Марія Павлюк поділяє цю обережність, зазначаючи, що «ШІ-агенти, попри свій потенціал, створювали реальні ризики помилкових рішень». У фінансовій системі, де точність є критичною, це неприйнятно. «Будь-які ШІ-інновації варто інтегрувати поступово та завжди з можливістю людського нагляду», — наголошує експертка.

Це тверезий погляд практиків, які звикли відповідати за результат власною репутацією. Вони бачать у технологіях інструмент, що має допомагати людині, не намагаючись підмінити її в ключових вузлах ухвалення рішень. До того ж загроза масового залучення ШІ до кібератак і зниження уважності та критичності кінцевих користувачів стають відчутними факторами ризику, до яких потрібно готуватися вже зараз.

Про технологічні пріоритети на 2026 рік: між сертифікацією та технічним боргом

Планування наступного року дедалі більше нагадує ґрунтовну роботу над помилками та посилення операційної основи. Станіслав Кіреєв, розглядає погашення «технічного боргу» як ключовий пріоритет і підкреслює: «Застарілі скрипти, неоптимізовані запити до БД, функціонал, який уже не використовується, але від’їдає частину ресурсів — це все стає помітним і починає впливати на якість операційної роботи».

Успіх у цьому напрямку вимірюється просто — помітним зменшенням кількості тікетів щодо непрацездатності сервісів. Для В’ячеслава Жука показником правильно обраної стратегії є робота без форс-мажорів: «Ми всі спокійно сходимо у відпустку й нікого не доведеться видергувати для фіксів», — так він відповідає на питання про цільові OKR. Це добре ілюструє глибоку потребу ринку в стабілізації процесів та зниженні градуса щоденного героїзму.

Якщо говорити про доступність та відмовостійкість ІТ, зокрема у хмарі, то одним із ключових пріоритетів стає offline backup та резервування каналів зв’язку. Організації планують і надалі інвестувати у резервне копіювання критичних та напівкритичних систем, щоб мати змогу відновитися навіть за найгіршого розвитку подій.

Саме тому у 2026 році фокус дедалі більше зміщується в бік готових керованих платформ. Цю логіку, зокрема у De Novo, реалізують через розвиток PaaS-напрямку — об’єктного сховища S3/Grid, платформи AI Studio для роботи з генеративним ШІ та інших рішень.

Говорячи про практичні фактори забезпечення безперервної роботи, Станіслав Кіреєв, зазначає: «Резервування каналів зв’язку: додаткові канали від альтернативних провайдерів (локальних або Starlink) та підвищення енергонезалежності офісного/комунікаційного обладнання».

Важливим елементом також стає формалізація безпеки з опорою на сертифікацію за ISO 27001 та авторизацію профілів захисту від регуляторів. Усі ці кроки складаються в єдину картину, де компанії й державні організації готуються до тривалої гри та насамперед зміцнюють фундамент ІТ-інфраструктур.

Загалом аналіз стратегій на 2026 рік свідчить, що український ринок входить у фазу глибокого інфраструктурного прагматизму. Досвідчені керівники починають його з ретельного ІТ-аудиту та стабілізації хмарних систем, уникаючи швидких змін без належного тестування. Це стосується й ШІ-рішень, які дедалі рідше розглядають крізь призму маркетингу, зосереджуючись на практичній цінності: якщо вона неочевидна, проєкт навряд чи отримає підтримку всередині організації. Ймовірно, у 2026 році ми також побачимо подальшу міграцію в захищені вітчизняні хмари та повернення «цифрових емігрантів». 

Окремим викликом, який безпосередньо формує порядок денний 2026 року, стали зміни у партнерській програмі Broadcom щодо використання продуктів VMware. Йдеться насамперед про перегляд ліцензійних моделей, скорочення кількості партнерських рівнів та зростання вартості володіння для провайдерів та кінцевих клієнтів. Перед операторами — і не лише українськими — постає завдання суттєво розширити технологічний портфель, зменшуючи залежність від одного вендора та надаючи замовникам реальний вибір платформ й технологій при збереженні максимальної сумісності з наявними рішеннями. Фактично це означає перехід ринку до багатовендорних, складніших, але значно стійкіших та гнучкіших ІТ-архітектур.

Водночас актуальні кіберзагрози — атаки через ланцюжки поставок і витончена соціальна інженерія з використанням діпфейків — вимагатимуть від CISO та інших відповідальних осіб не лише нових інструментів, а й побудови процесів, що зменшують вплив людського фактору. Зрештою, фахівці сходяться в одному: лише зважений підхід і детальне планування розвитку ІТ дозволять українським компаніям зберігати стабільність та розвиватися навіть за умов постійної турбулентності.