Парадокс продуктивності: соціальні стереотипи як перешкода впровадженню ШІ

Штучний інтелект став невід’ємною частиною багатьох професійних галузей. Від автоматизації рутинних задач до допомоги в ухваленні рішень — ШІ обіцяє революціонізувати робочі процеси. Та водночас із перевагами виникають нові виклики, пов’язані зі сприйняттям використання ШІ у колективах та його впливом на професійну репутацію працівників.

Лінощі — гальмо прогресу 

Дослідження, проведене фахівцями Університету Дьюка, виявило парадоксальний факт: хоча використання ШІ-інструментів на кшталт ChatGPT, Claude або Gemini допомагає швидше виконувати завдання, працівники, які їх застосовують, часто сприймаються колегами негативно. Їх вважають менш компетентними, недостатньо старанними або просто ледачими — навіть попри об’єктивно високі результати. Це вказує на глибоко вкорінені стереотипи щодо «легких шляхів» у роботі.

Автори дослідження провели чотири масштабні експерименти, в яких загалом взяли участь кілька тисяч осіб. Учасникам демонстрували сценарії, де одні співробітники використовували ШІ для виконання завдання, а інші — ні. У результаті симпатії завжди були на боці тих, хто вирішив задачу звичайним способом, навіть якщо обидва результати були однаково якісними.

На думку дослідників, це свідчить про те, що соціальне сприйняття у більшості випадків залежить не від результату, а від способу його досягнення. Причому така упередженість не залежала від віку, статі чи рівня освіти учасників. Вона проявлялася у всіх розглянутих професійних сферах — від корпоративного менеджменту до креативних індустрій. Дослідники підкреслюють: якщо така тенденція набуде системного характеру (а це вже фактично відбувається), це може серйозно загальмувати впровадження автоматизації в організаціях.

Особливо помітним це стає під час процесу найму працівників. Один з експериментів показав, що HR-менеджери, які не використовують ШІ у своїй роботі, з меншою ймовірністю наймали кандидатів, що вказували в резюме вміння працювати з генеративним ШІ як сильну сторону. Якщо ж самі рекрутери активно користувалися AI-сервісами, вони, навпаки, надавали перевагу претендентам зі схожими навичками.

ШІ сам собою не гарантує ефективності 

Подібні результати були отримані й в інших дослідженнях. Зокрема, аналітична компанія Uplevel опитала понад 800 розробників, частина з яких використовувала Copilot, ChatGPT або інші генератори коду. Результати показали, що, попри прискорення написання програм, одночасно зростає кількість помилок, а навантаження на етапі тестування збільшується. Виникає ілюзія ефективності — продуктивність зростає в моменті, але загальний цикл розробки часто подовжується.

Існує також етичний аспект. Коли співробітник користується ШІ, часто постає питання: «Хто є автором роботи?» У креативних галузях — наприклад, у копірайтингу, дизайні чи журналістиці — це може викликати недовіру з боку колег та клієнтів. Навіть якщо працівник відкрито заявляє про використання AI/ML, сприйняття результату може змінитися не на його користь.

Технології ШІ також ставлять під сумнів традиційне розуміння «цінності праці». Якщо результат досягається за допомогою інструменту, який виконує частину або й усю інтелектуальну роботу, чи можна вважати, що людина повноцінно брала участь у процесі? У корпоративній культурі, де цінується не лише результат, а й зусилля, це питання стає особливо актуальним. Усі ці чинники підкреслюють необхідність переосмислення політики компаній щодо рішень на базі штучного інтелекту, особливо генеративного ШІ (GenAI). Без формування здорової культури використання технологій існує ризик внутрішнього спротиву в командах, що може уповільнити цифрову трансформацію.

Таким чином, впровадження ШІ в робочі процеси несе як переваги, так і ризики. Хоча технології здатні підвищити ефективність, важливо враховувати соціальні наслідки їх використання. Організаціям варто розробляти стратегії інтеграції ШІ, зважаючи на можливі упередження та забезпечуючи підтримку працівників у процесі адаптації до нових інструментів.