Хмара локальна і зарубіжна: що обрати українській компанії?
2018-12-10
Детальний огляд ключових критеріїв вибору, які допоможуть визначитися з тим, де краще розміщувати свою ІТ-інфраструктуру: в Україні, чи закордоном.
Вибір хмари — завжди непросте завдання, навіть, якщо реклама намагається переконати у зворотному. Щоб не помилитися, не витратити даремно гроші і час до цього процесу необхідно підходити з усією відповідальністю і усвідомленням того, що концептуальні рішення, прийняті на самих ранніх етапах, в кінцевому рахунку, здатні зумовити успіх або провал всього заходу.
Досить докладні поради та рекомендації щодо вибору хмари ми вже приводили раніше. Проте, варто торкнутися і ще одного важливого, стратегічного, аспекту — визначення локації майбутнього хмари. Питання, насправді непросте, і відповідь на нього залежить від постановки задачі і тих цілей, які переслідує організація. Проте, існує ряд критеріїв, на які слід звернути особливу увагу, щоб кінцеве рішення приймалося на основі максимально повної інформації. Отже, які переваги і недоліки несе розміщення хмари в нашій країні або ж за її межами?
Боротьба за швидкість
Що найважливіше для сучасної ІТ-інфраструктури і сервісів, розгорнутих в її межах? Такі поняття як надійність і відмовостійкість стали вже загальним місцем, без них говорити про серйозну систему взагалі не доводиться. Зараз на перше місце виходить швидкість і стабільність доступу. Ніхто не захоче користуватися послугою, яка працює повільно або з перебоями— це дратує корпоративних користувачів і відштовхує масових клієнтів. До того ж багато критично важливих програм вимагають мінімального часу відповіді, наприклад, для синхронізації. В такому разі затримки в процесі обміну даними просто неприпустимі. І ситуація не поліпшується. Справа в тому, що високошвидкісні канали зв'язку сьогодні доступні величезній кількості кінцевих користувачів, які генерують і споживають все більше трафіку.
Це глобальна тенденція. У розвинених країнах вона прийняла лавиноподібний характер. Всі ті зеттабайти трафіку про яких кажуть футурологи в контексті найближчих декількох років — цілком очікувана реальність. Щоб хоч якось впорається з цією проблемою, світові оператори і сервіс-провайдери приймають єдине вірне рішення, що полягає у розміщенні точок концентрації свого ІТ-обладнання (дата-центрів) якомога ближче до замовника. Це явище навіть породило особливий термін — «крайові обчислення» (edge computing). Ніхто не хоче гнати трафік через півсвіту, простіше розвернути великі або малі ЦОДи на мінімальній відстані від споживачів. Цим шляхом йдуть всі світові лідери — Facebook, Google, Microsoft, Apple і інші гіганти галузі розгортають мережі власних дата-центрів по всій планеті — в найбільш жвавих регіонах.
Якби швидкість доступу не мала значення, світовий ландшафт хмарних дата-центрів мав би зовсім іншу конфігурацію. Наприклад, з економічної точки зору, одним з найбільш привабливих регіонів для створення ЦОД є країни Скандинавії — тут податкові преференції, недорога земля і електроенергія, сприятливий клімат, що дозволяє економити на охолодженні і, тим не менш, великих дата-центрів там відносно небагато (враховуючи наявні переваги).
У той же час, наприклад, у Сінгапурі чи Лондоні, де вільні земельні ділянки буквально на вагу золота, а вартість електроенергії (на яку припадає велика частина витрат з утримання дата-центру) надзвичайно висока — немає відбою від охочих розгорнути свій майданчик. Причина в тому, що Швеція, Норвегія або Фінляндія знаходяться в стороні від головних волоконно-оптичних магістралей світу, які проходять по дну океану, а Сінгапур або Лондон — якраз на їхньому шляху. Загалом, всі оператори змагаються за швидкість доступу і готові навіть переплатити за неї.
В контексті українських реалій це означає, що чим ближче (фізично) до абонента розміщений ЦОД, в якому розгорнуто хмара, тим вище швидкість і стійкість доступу, а значить — тим повніше буде почуття задоволеності клієнта. Це ж саме вірно і в тому випадку, коли українська компанія працює з закордонними замовниками. Тоді, звичайно, краще орендувати хмару там, де розташовується клієнт. Але, якщо мова про внутрішній ринок, то локальне розміщення ресурсів буде оптимальним вибором.
Насправді, технічно, прийнятної швидкості роботи для українських споживачів можна досягни і у випадку використання зарубіжної хмари. Але, тут вже треба виходити з економічної доцільності — оренда прямих високошвидкісних каналів до зарубіжного дата-центру обійдеться в значну суму. Чи варто воно того? У більшості випадків (хоча і не завжди) — відповідь негативна.
Для чого може знадобитися закордонна хмара українським компаніям? Головним чином для сервісів не особливо чутливих до оперативності доступу, таких як, наприклад, зберігання резервних копій даних. Але тут виникає ще одна проблема — вартість.
Питання ціни
У загальному випадку, аналогічні послуги зарубіжних хмарних операторів коштують істотно дорожче, ніж сервіси українських майданчиків. При цьому реальність така, що іноземні компанії здобули значний досвід у сфері маніпуляцій з ціноутворенням — часто буває зовсім непросто розібратися в тому, за що саме платить замовник і яку суму доведеться віддати насправді. Спочатку вартість не виглядає високою, все може початися з «сервера за $5», а закінчитися рахунком в кілька тисяч доларів за підсумками місяця, за послуги, які вам зовсім не були потрібні. У цьому плані, ціноутворення українських операторів набагато прозоріше.
Ще одна перевага територіальної близькості — з українським сервіс-провайдером завжди можна вирішити всі питання безпосередньо. Спробуйте домогтися чіткої відповіді від зарубіжних фахівців MS Azure або AWS — вас в кращому випадку відправлять до місцевого партнера, та й то, після тривалих перепасовок між співробітниками техпідтримки. А секрет в тому, що сервіс за кордоном теж коштує чималих грошей — чим більше заплачено, тим краще ставлення і оперативніше реакція.
У нас в країні до таких висот ціноутворення ще не дійшли і повноцінна технічна підтримка, як правило, входить у вартість користування основною послугою. А там, де сервіс коштує трохи дорожче, взагалі готові реалізувати для замовника так званий. fanatical support — підтримку з цілодобовим обслуговуванням і мало не персональним менеджером. Загалом, при ідентичному наборі послуг, за ту суму, за яку український оператор буде буквально носити клієнта на руках, іноземний провайдер надасть лише базову (і по факту — малоефективну) підтримку.
До речі, досить важливе значення має і мовний аспект — не завжди і не всім українським замовникам будуть повністю зрозумілі відповіді англомовного оператора контакт-центру, а українською (і/або російською) з вами поспілкуються тільки в нашій країні.
Валютні розрахунки та курсові ризики
До числа значущих моментів варто віднести і валютні розрахунки. Наші оператори приймають оплату в гривнях, закордонні контрагенти — в євро або доларах США. Така ситуація з одного боку ускладнює процедуру розрахунків, а з іншого несе певні курсові ризики. Адже в разі падіння вартості національної валюти, ціна послуг іноземних компаній збільшується моментально, а тарифи місцевих операторів забезпечують певний часовий лаг і ростуть з певною затримкою. Тобто, по суті, український провайдер розділяє частину курсових ризиків з клієнтом.
В Україні надійніше?
Також варто сказати кілька слів про відмовостійкість апаратних і програмних платформ. Можливо, це прозвучить дивно, але реальність така, що українські майданчики за статистикою, надійніше, ніж закордонні. Нагадаємо, що історія національних хмар почалася в 2012 році, з проекту компанії De Novo і з тих пір у оператора не було жодного збою в роботі. Та й взагалі на українському ринку відмови хмар — рідкість. У той же час, великі світові гравці раз у раз повідомляють про збої в роботі своїх ЦОД, при цьому надбанням громадськості стають, як правило, тільки ті випадки, які помітно вплинули на роботу клієнтів. Наприклад, лише в 2018 році подібні неприємності як мінімум двічі траплялися з дата-центрами AWS, в 2017-2018 роках збої реєструвалися на майданчиках Microsoft Azure, OVH і інших операторів, а якщо брати за точку відліку 2012 рік, то рахунок таких ситуацій піде на десятки.
Так, чому ж вони йдуть?
Тут може виникнути питання. Якщо все так добре і українські хмари мають стільки переваг, чому ж тоді деякі наші компанії все ж вважають за краще використовувати зарубіжні ресурси?
Причин є декілька. Наприклад, великі іноземні оператори часто можуть запропонувати розвинені сервіси типу SaaS/PaaS («програмне забезпечення як послуга»), яких просто немає в номенклатурі українських компаній. Проте, коли справа стосується інфраструктурних пропозицій IaaS, то тут всі вищеописані переваги українських хмар відчуваються в повній мірі. Наприклад, перелік сервісів De Novo нічим не поступається пропозиціям великих світових операторів.
Для більш глибокого вивчення питання, пропонуємо вам ознайомитися зі спеціальним оглядом, в якому профільні фахівці провели безпосереднє порівняння хмарних послуг різних провайдерів.
Інший аспект, що говорить на користь зарубіжних майданчики, був згаданий вище — це близькість до замовників, які працюють за кордоном (що, взагалі-то актуально лише для дуже невеликої кількості українських компаній). Також нерідко ресурси іноземного провайдера використовуються в якості додаткового майданчика для зберігання резервних копій важливих даних — як доповнення до основного хмари, що працює на території нашої країни.
Ніхто не прийде
Крім того, причинного перенесення ІТ-інфраструктур за кордон є ще й той факт, що серед українських замовників донині живе ірраціональний страх перед непрофесійними (а іноді навіть незаконними) діями місцевих силових структур. Побоювання ці підтримуються історіями (не завжди точними) про кілька інцидентів, що сталися в 2015-2017 роках. Але, якщо подивитися на те, що маємо в сухому залишку, то очевидно, що від вилучень і обшуків не постраждав жоден великий український дата-центр (виняток становить хіба що епізод з відомим київським майданчиком, що розташований на березі Дніпра, але, це виняткова ситуація, і з огляду на те, кому тоді належав об'єкт — вельми передбачувана). Як би там не було, але клієнтів провідних хмарних операторів України грубі дії силовиків не торкнулися. Якщо українська компанія, що користується хмарними ресурсами, займається законним бізнесом, то, по суті, боятися їй нічого.
Якщо ж діяльність замовника носить «підозрілий» характер, то тут не врятує і розміщення за кордоном — для поліції та інших відповідальних структур (в тому числі за запитом з України) сервери і/або носії інформації вилучають у всіх розвинених країнах, при цьому власника обчислювальної техніки можуть просто поставити перед фактом. Взагалі, законодавство зарубіжних держав і ставлення там до чужих даних — це тема, яка потребує окремого вивчення. Цілком реальною є ситуація, при якій діяльність, що в Україні не переслідується, скажімо, в Німеччині або США може стати об'єктом розгляду.
Так що «бєспрєдєл» силовиків в нашій країні, так само як і міф про «захищеність даних» при розміщенні хмари за кордоном — це, скоріше, популярні міфи, ніж дійсність.
Давайте підіб'ємо підсумок і ще раз коротко перелічимо переваги різних локацій. Зарубіжний майданчик буде актуальним якщо:
- Українська компанія працює з клієнтами в ЄС або США;
- Потрібен запасний територіально віддалений майданчик для зберігання резервних копій даних;
- Потрібні сервіси, які не надаються операторами в Україні, такі як SaaS (наприклад, хмарні СУБД та ERP-системи, офісні додатки і т.д.)
У той же час, хмара в Україні забезпечує наступні переваги:
- Максимальна швидкість обміну даними
- Висока надійність і відмовостійкість хмарних дата-центрів
- Територіальна близькість до замовника
- Висока лояльність оператора і всебічна технічна підтримка клієнта
- Ціни, на аналогічні послуги, в загальному випадку, нижче, ніж у закордонних операторів (також слід зважати на більш прозоре ціноутворення)
- Розрахунки в національній валюті
На завершення відзначимо, що, оскільки обидва підходи до розміщення хмар — в Україні або за кордоном — мають свої переваги, то вони скоріше не конкурують між собою, а доповнюють один одного. Якісний підхід до вирішення будь-якої складної задачі, до числа яких належить вибір хмарної платформи, майже завжди передбачає наявність альтернатив і як результат — досягнення гармонійного компромісу, замість жорсткого підходу за принципом «або або».
Підписуйтесь на наші соціальні мережі, щоб стежити за головними хмарними трендами і новинами України та всього світу!