Меню
Головна Блог Хмарний ринок в 2021 - Максим Агєєв
Хмарний ринок в 2021 - Максим Агєєв

Хмарний ринок в 2021 - Максим Агєєв

2021-12-22

Як розвивався ринок хмарних сервісів України у 2021 році? Хто основні гравці ринку і який прогрес у кожного з напрямків? Розповідає CEO De Novo Максим Агєєв в своєму щорічному матеріалі.

Для мене вже стає традицією під Новий Рік робити стислий огляд ринку хмарних сервісів в Україні. Це швидше ескіз-прогноз, так як даних по 4-му кварталу ще немає, а кінець року завжди погано передбачуваний. Мої розрахунки «на манжетах» через півроку відмінно рихтуються набагато професійнішим дослідженням видання «Мережі та Бізнес» (СіБ).

Головні підсумки 2021 року

У 2020 р. обсяг хмарних послуг класу IaaS/PaaS склав трохи менше 34 млн. дол. Той рік був для всіх дуже складним і навіть драматичним. Хмарний ринок приріс у порівнянні з 2019 р. на 24%. Але і це виглядало переконливою перемогою на тлі обвалу інших сегментів економіки. Очікування від наступаючого 2021 р. були насторожено-боязкі. Особисто я минулого грудня обережно припустив, що наступного року може бути повторений результат зростання 2020-го, а саме 23-25%.

Моя характеристика 2021 - це рік «50 на 50». Такого ривку не було за всю українську історію спостережень. Я оцінюю динаміку приросту у 50%. І ще один рубіж: ринок хмарних сервісів інфраструктурного класу, швидше за все, перетне важливу планку в 50 млн. дол.

«…Товариші водії… Наш цех хронічно відставав, тепер він хронічно обганяє та задовго до кінця зустрів Новий рік. Водії Ларіонов і Кутько, використовуючи один двигун на дві бортові машини, взялися обслуговувати максимальну кількість споживачів з одного штуцера прямо у гаражі, щоб марно не возити по магазинах... » М.М. Жванецький.

Росли цього року всі без винятку – гіперскейлери та національні оператори, лідери та наздоганяючі. Цей феномен ще належить відрефлексувати і якось пояснити на тлі традиційно нервової української економіки. Поки що можна констатувати, що описаний мною рік тому перелом у свідомості корпоративних споживачів ІТ, перетворюється на нестримне Велике Переселення до Хмар.

Основні гравці

Рейтинг за об'ємами продажів хмарних провайдерів цього року майже не змінився. П'ятірка лідерів виглядає так:

  1. MS Azure: лідирує скрізь, де була історична прив'язка до технологій та ПЗ Microsoft. Цей провайдер знає свою справу в корпоративному сегменті, але не такий гарний у середовищі по-справжньому цифрової економіки. Один добрий контракт якісно змінив швидкість зростання цього гіперскейлера цього року
  2. De Novo: зберігає позицію найбільшого оператора у держ. секторі, безумовний лідер у сегменті Hosted Private Cloud. З усіх Ukrainian Born виділяється за рівнем середньої виручки на клієнта (ARPU), аналогічним до показників глобальних провайдерів
  3. AWS, до якого багато питань. Як і раніше, немає точних даних про те, скільки цей гігант заробляє в нашій країні. Доступна до аналізу частина інформації показує дуже посередні результати. Але оскільки визнати ці дані остаточними ні в кого з аналітиків просто рука не піднімається, спеціально для AWS виписується величезна надбавка і йдеться про «угоди десь там…». Можливо, сперечатися не буду, і сам такий доважок випишу, щоб не виглядати білою вороною
  4. GigaCloud: єдиний оператор зі списку ТОП-5, хто використовує різні типи гіпервізорів, щоб активно грати у кількох клієнтських сегментах. На мою думку, це призводить тільки до зниження загальної ефективності, але на смак і колір товаришів немає
  5. Google Cloud: потужно нарощує присутність у секторі e-commerce та онлайн агрегаторів. При цьому GCP явно виглядає слабкішим у класичному корпоративному секторі, де не потрібна прив'язка до сервісів Google Maps. Тим не менш, цей гіперскейлер, який зараз перебуває в ролі наздоганяючого, має всі шанси на поліпшення своєї позиції в найближчому майбутньому

Група ТОП-5 контролює щонайменше 70% всього ринку IaaS/PaaS в Україні. Зі списку вибув латвійський ТЕТ. На мою думку, цей європеєць явно здає позиції в нашій країні.

У другому провайдерському ешелоні відбувається великий рух і навіть вирування.

Збільшує рекламну активність новий гравець Датастор, заснований групою вихідців з Паркового. Сам Дата-центр «Парковий» докладає серйозних зусиль до виходу в українську вищу лігу, але поки що без особливих успіхів. Більшість українських операторів не можуть (хоча і намагаються) залишити збутову зону невеликих споживачів. У самому факті обслуговування СМБ немає нічого поганого, але статистика каже, що тисячі невеликих клієнтів не роблять серйозної погоди в структурі ринкового пирога в Україні. До того ж у Києві все частіше з'являються представники різних європейських провайдерів, теж орієнтованих на «малюків». Червоний океан жорстокої конкуренції розливається дедалі ширше. І, схоже, це лише початок.

Про телеком-гігантів: дуже скромно виглядають хмарні результати Vodafone і Київстар. Нічого виразного я пригадати у цих телекомів не можу, хоча чекав серйознішої роботи. Моя річної давності порада «Ви не торгуєте насінням, а ми не видаємо кредити» поки що залишається актуальною.

AWS ще наприкінці 2020 р. зареєструвала ТОВ «Амазон Дата Сервісес Україна» та інтенсивно набирає персонал та посилює маркетингову активність на ринку. Не відстає від неї і Google. Схоже, ці два глобальні гравці знайшли своє вразливе місце порівняно і з Microsoft, і з національними провайдерами - відстороненість від споживача - і швидко взялися за усунення цього недоліку.

Українські оператори, в свою чергу, вклали чимало зусиль на підтвердження своєї надійності та безпеки. А найкращим підтвердженням цього у нас завжди є папір із круглою печаткою. Щодо сертифікаційно-атестаційних зусиль рік також став урожайним на рекорди, на мою думку. А якщо додати до цього нарощування вітчизняними провайдерами вендорських авторизацій та кваліфікаційних звань, то це говорить лише про одне: український ринок хмарних сервісів якісно покращується, стаючи все більш зрілим та схожим на інші європейські ринки.

Я вважаю, що цього року українські хмарні оператори утримають свою частку ринкового пирога порівняно з 2020 р. Мій прогноз: розподіл часток «українців» та «іноземців» може становити 36/64.

Картинка буде виглядати зовсім по-іншому, якщо на чільне місце поставити не локальність/глобальність операторів, а вживані ними технології віртуалізації або, якщо завгодно, гіпервізори.

Microsoft, AWS і Google працюють на ПЗ власної розробки, які практично недоступні незалежним провайдерам на відкритому ринку (про кострубаті обрубки, пропоновані під виглядом локалізованих версій, навіть не говоріть). Т.ч. ці гіганти забезпечують максимальний рівень захисту своїх ринків та не допускають появи нових гравців.

І, мабуть, єдиним розробником світового класу, що ефективно конкурує з Великою Трійкою, є американська компанія VMWare, яка постачає свої технології всім охочим. По суті, VMWare є специфічним глобальним гіперскейлером, що складається із тисячи локальних чи регіональних партнерів. Тому всі міркування на тему «чого там хорошого можуть робити українські хмарники» виглядають безглуздо, якщо вітчизняні сервіси базуються на першокласних рішеннях VMWare.

Якщо спробувати оцінити структуру хмарного ринку в Україні через призму гіпервізорів, то ми отримаємо не менше 25%, що припадають на частку VMWare, а 75%, що залишилися, розподіляються на Велику Трійку і зовсім трохи на любителів безкоштовного ПЗ. Погодьтеся, дуже непоганий розклад.

Держава

Вперше за останні роки держсектор втратив лідерство за темпами зростання продажів, порівняно з іншими сегментами. За моїми оцінками, у 2021 р. загальний обсяг споживання хмар тут може досягти 140 млн. грн. (більше 5 млн. дол.) з приростом +50% порівняно з 2020 р., тобто з такою ж динамікою, як і приватний сектор. Особисто мене тішить факт потужного зростання держсектора, і зниження держ. домінанти у розвитку української економіки взагалі та хмарного ринку зокрема.

При цьому в держсекторі, крім високих темпів зростання хмарних сервісів, цілком добре почуваються і любителі традиційних підходів до створення і роботи ІТ-сервісів. Останні у році що минає, були вкрай активні. Тендери на покупку обладнання та ПЗ весь рік сипалися, як з рогу достатку. Більшість міністерств, як і раніше, відмахується від хмарних ходоків, посилаючись на специфіку або «ну ти все розумієш».

Друга група держ. споживачів не менш активна. Більшість нових електронних сервісів для громадян та бізнесу – Cloud Born. Системи ДіЯ, Prozorro, E-Health продовжують задавати тон не лише як локомотиви цифрової трансформації, а й у хмарних справах.

Треба віддати належне активності МінЦифри – більшість, у створюваної міністерством структурі CDTO, спрямована на нові підходи, тому використання хмарних послуг у держ. секторі стає рутиною. На мою думку, судити про результати роботи мережі CDTO поки що рано. Подивимося за рік, що вийде з цього міністерського починання. Але поки весь цей замір виглядає обнадійливо.

Дедалі більше проникнення хмарних сервісів у держсектор явочним порядком потребує технічних регламентів, архітектурних та юридичних шаблонів. Інакше державна машина просто не працюватиме. І, зважаючи на це, виконавча гілка влади хоч і зі скрипом, але включається в роботу з надання хмарам офіційного статусу.

Ухвалення закону «Про критичну інфраструктуру» розставляє абсолютно нові акценти щодо хмарних сервісів, які обслуговують не тільки держ. сектор, а й дані громадян країни.

На цьому фоні становище законопроекту №2655 «Про хмарні послуги», який застряг з липня минулого року на шляху до другого читання у Верховній Раді, виглядає досить безглуздо, від нього починає погано тхнути. Автору здається, що якщо ми ще кілька років поживемо за таким розкладом, то ЗП №2655 сміливо можна буде здавати в музей законодавчих анекдотів.

Прогноз на 2022 рік

Очікувані результати 2021 дають мені підстави для найоптимістичніших прогнозів на майбутнє. Ринок хмарних сервісів явно увійшов у режим нестримного зростання, затягуючи на свою орбіту все нових учасників. Найголовніше: традиційно більш інертні та консервативні бізнес-структури корпоративного класу розпочали міграцію до хмар. Цю тенденцію практично неможливо зламати. Обсяги замовлень великих споживачів фундаментально змінять ринкову картину.

Процеси, що відбуваються у держ. секторі, також дають потужний поштовх розвитку хмарних послуг у країні.

Я вірю в те, що обсяг українського ринку IaaS/PaaS у 2022 р. перевищить 70 млн. дол. США. Хто про це міг думати ще 3-4 роки тому?

Загалом, буде цікаво та спекотно. Конкуренція за ці гроші посилюватиметься і вимагатиме від усіх операторів все більших зусиль та фінансових вкладень. Я думаю, час маленьких провайдерів добігає кінця. Національним операторам доведеться тримати груди колесом і впроваджувати більш витончені методи конкуренції з міжнародними гігантами. І, за моїми оцінками, всі шанси у «націоналістів» на гарний розвиток, як і раніше, є.

Від усього, що відбувається, у виграші буде споживач. А це означає, що ми рухаємось у правильному напрямку.

В одному з романів В. Пєлєвін написав:

«Що найважливіше для письменника? Це мати злісне, затьмарене, ревниве та заздрісне его. Якщо воно є, то все інше додасться».

Не хочеться отруювати світле передноворічне очікування похмурими застереженнями на кшталт «все буде ще краще, якщо не буде війни, перевороту та обвалу гривні». Автор огляду ревнивий, але не злісний. А тому побажаємо один одному успіхів та зростання у 2022 р., нехай все у всіх вийде.

© 2008—2021 De Novo (Де Ново)