Оренда краще покупки: чому бізнесу варто довіритися хмарним сервісам

Український ринок хмарних рішень зростає, незважаючи на кризу. За даними дослідження ринку хмарних сервісів України, проведеного компанією IDC, за минулий рік хмарний ринок IaaS/SaaS виріс на 47% до $ 8,5 млн і продовжує інтенсивно рости. Причому, обсяги продажів сервісів IaaS, що базуються в українських ЦОДах, вже перевищують зарубіжні. За прогнозами, ринок хмарних послуг зросте на 35% в поточному році.

Згідно з дослідженням, більшість респондентів (70%) вважає хмарні технології стратегічно важливими для розвитку бізнесу. Серед найбільш значущих вигод, одержуваних завдяки використанню хмарних технологій, українські користувачі відзначають підвищення доступності ІТ (50%), зниження витрат (48%), а також забезпечення гнучкості та масштабованості ресурсів (44%).

Інтерес до хмарних послуг посилився, в першу чергу, через анексію Криму і військові дії на Донбасі, а вартість закордонних ресурсів, що зросла внаслідок девальвації гривні, спровокувала пошук доступних вітчизняних альтернатив. Частка українських провайдерів за останній рік зросла з 45% до 57%, а зарубіжних знизилася з 55% до 43%.

UBR.ua: Хочеться розібратися з поняттям хмарного сервісу. Що являє собою хмара з точки зору споживача?

Хмарний сервіс – це нова модель споживання ІТ, при якій немає необхідності купувати власне обладнання або програмне забезпечення. Ви можете його отримати або безкоштовно, або за помірну плату, споживши рівно стільки, скільки вам потрібно. Це називається computing on demand (обчислення на вимогу).

Хмарні сервіси поширилися на побутовому рівні просто фантастично – маса людей користується хмарними технологіями, навіть не підозрюючи, що це хмарні сервіси. Один з найвідоміших прикладів – поштовий сервіс Gmail від компанії Google. Хмарних сервісів існує величезна кількість. Більше того, цей список постійно оновлюється, модифікується, розвивається, тому що це одна з найбільш гарячих тем в технологічному середовищі.

Фізично хмара виглядає як стійки з комп’ютерним обладнанням (серверами, системами зберігання даних, мережевими пристроями), які об’єднані в один комплекс. Управляє всім цим специфічне програмне забезпечення, що перетворює залізо в єдиний логічний пул. Пристрої можуть бути територіально рознесені, і все одно ви будете їх бачити як єдине ціле, наприклад, як єдиний диск або єдину процесорну потужність. Замовник може переміщувати свої дані між країнами, не відчуваючи ні технологічних, ні організаційних складнощів.

Підприємства можуть підключитися до хмарного ресурсу або через інтернет, або по виділеному каналу. Підключення через інтернет відбувається рідше, так як він не є гарантованим середовищем зв’язку. Тобто в будь-який момент доступ в інтернет може зникнути, його ніхто не контролює; до того ж, обмежена швидкість передачі.

У разі розміщення великих інфраструктур або великих обсягів даних використовуються виділені лінії. Поки канал цілий, у вас завжди буде гарантоване з’єднання. Наприклад, у нас є клієнт в Каховці, інформаційна система якого працює тут в нашій Хмарі.

UBR.ua: У чому фундаментальна відмінність між традиційним хостингом і хмарними сервісами?

Хостинговий бізнес буде існувати якщо не вічно, то ще дуже довго. Тому що є величезна кількість простих технологічних завдань, які можна вирішити за допомогою виділеного сервера. І це дешево.

Але виділений сервер дуже обмежений у своїй функціональності. Він може виконати рівно стільки, скільки передбачено, ні більше і ні менше. Тому, як правило, на виділених серверах розміщують дуже прості веб-додатки, наприклад, веб-сайти. Але як тільки ви захочете впровадити систему 1С для підприємства з декількома десятками користувачів, ніякий виділений сервер, швидше за все, вам не допоможе, або ви отримаєте величезну кількість проблем. У той же час хмарні технології, або технології віртуалізації, дозволяють фізично вичавлювати з набору фізичних серверів все можливе.

Коли ви орендуєте сервер, ви його використовуєте так само малоефективно, якби купили його собі – на території хостинг-провайдера ви все одно його погано завантажуєте. У випадку з хмарами ми об’єднуємо велику кількість серверів і підвищуємо ступінь утилізації ресурсів. Є так звана перепідписка, коли ми на одному фізичному сервері створюємо до 100 віртуальних серверів. І кожен віртуальний сервер буде проданий вам як фізичний.

При цьому всі обчислювальні ресурси одночасно ніколи не використовуються. По-перше, низька ймовірність того, що всі ресурси будуть завантажені. По-друге, саме завдяки хмарі легко “доливати” ресурси. У результаті створюється величезний логічний “бульйон”, який легко “розливати” в чашки, ложки, тарілки, тазики, ванни – не важливо у що. Це пояснюється тим, що рівень еластичності хмарних ресурсів дуже високий, на відміну від фізичного сервера, який замкнутий у собі.

UBR.ua: З якими викликами стикається бізнес, щоб прийняти рішення винести ІТ в хмару?

Головним драйвером хмарних сервісів в Україні є погіршення економічної ситуації, коли потрібно економити, перерозподіляти сильно схудлі бюджети. Тут і виникає необхідність орендувати обчислювальні ресурси, як люди орендують квартири або машини замість того, щоб купувати. Якби хмари не були економічно вигідні, цим би ніхто не займався.

Коли залежність основного бізнесу від ІТ дуже висока, виникає поняття критичності до відмов. Є додатки, дані, які повинні бути доступні завжди, і вони повинні бути максимально захищені від руйнування, розкрадання, неавторизованої модифікації та іншого. І обсяг цих даних лавиноподібно зростає. Коли мова йде про десятки терабайт даних, які використовуються в режимі реального часу, на флешку їх не запишеш. Хмара відповідає цим вимогам підприємств, а саме – надає великі обсяги обчислювальних ресурсів, віртуальні процесори, віртуальну пам’ять, віртуальні диски, віртуальні мережеві з’єднання та інше, що дозволяє підприємству:

а) не купувати власне обладнання, а орендувати ці обчислення;

б) будувати обчислювальні ландшафти, щоб отримати ту інфраструктуру, яка потрібна для виконання специфічних завдань компанії;

в) захищати свої дані шляхом створення резервних копій (бекапів) в хмарі, що не потребує додаткового обладнання. Це так званий Disaster Recovery as a Service (відновлення як сервіс). У випадку аварії завжди повинна бути друга флешка з копією.

Альтернативою цьому є дуже дорогі технологічні рішення – покупка обладнання, програмного забезпечення, найм і подальше навчання професійного технічного персоналу.

UBR.ua: Як виглядає експлуатація хмарної ІТ-інфраструктури? Чи зменшується потреба в ІТ-співробітниках при винесенні ІТ-інфраструктури в хмару?

Є помилковим твердження, що підприємству не потрібен системний адміністратор. Системний адміністратор не займається ремонтом обладнання. Він займається управлінням, настроюванням і супроводом інформаційних систем. І ці хлопці нікуди не дінуться.

Ви можете при переході в хмару значно скоротити штат, якщо, наприклад, у вас велика команда, що займається ремонтом обладнання, оскільки в даному випадку ці роботи виконує зовнішній хмарний оператор. Це ми дбаємо про оновлення обладнання і про його ремонт у разі виходу з ладу.

UBR.ua: Які завдання виносяться в хмару?

Наші перші замовники брали дуже маленький хмарний ресурс і проводили свої експерименти, наприклад, виносили найпростішу базу даних. Поступово, бачачи, що не відбувається нічого жахливого, замовники почали виносити більш складні завдання, але, як правило, частково. Все нам не віддають, і ми з цим згодні. Це так звана гібридна модель, коли частина обробляється у себе, а частину виноситься в хмару.

Як правило, виносять серверну частину, і користувач підключається не до своїх серверів, а до віддалених, що знаходяться у хмарі. Виносяться всі некритичні дані, наприклад, пошта, архіви, середовища розробки і тестування. У нашій Хмарі розміщені також облікові і фінансові системи на базі 1С і SAP, біллінгові системи, онлайнові торговельні майданчики, різні бази даних. Варіативність застосувань доводить дуже високий ступінь придатності хмарного сервісу для вирішення величезної кількості завдань.

У нас є кілька замовників, які взагалі відмовилися від своєї серверної інфраструктури. Один з таких клієнтів – страхова компанія UNIQA. У них залишилися користувачі зі своїми ноутбуками або робочими станціями, а вся серверна інфраструктура знаходиться у нас.

Є у нас і кілька невеликих банків, які зробили те ж саме. За статистикою De Novo, в середньому 45-60% інформації, що обробляється в підприємствах, – це так званий “білий шум”, тобто некритична інформація, від якої не можна відмовитися. Банки воліють віддавати нам некритичні дані і додатки і вивільняти власні обчислювальні ресурси для критичних сервісів.

UBR.ua: Чи існує стек завдань, які неможливо винести в хмару?

Є дуже вузький список завдань, який хмара вирішити не може. По-перше, бувають накладки з “рукописним” ПО – так званий proprietary software, який прив’язаний до апаратного забезпечення і виконаний без промислових стандартів програмування. Він взагалі не може переміщатися – ні в хмару, ні на інше обладнання.

По-друге, є специфічне програмне забезпечення, яке використовує, наприклад, RISC-архітектуру процесорів. Часто великі банківські системи або біллінгові системи телеком-операторів не працюють на процесорах Intel (практично всі хмари у світі побудовані на архітектурі Intel), вони працюють на RISC-архітектурі компаній IBM і Oracle (колишній Sun Microsystems). І це в хмару не переноситься.

UBR.ua: На останній прес-конференції Ви сказали, що завдання, які реалізуються за допомогою хмарних сервісів, ускладнюються. З чим пов’язана така тенденція?

Завдання ускладнюються головним чином тому, що у клієнтів з’являється довіра до хмари. Ми починали з розміщення в Хмарі маленької бази даних. Перший платіж становив 300 доларів на місяць. Зрозуміло, що нічого критично важливого замовник не розміщував.

Один з останніх складних викликів – розміщення всієї корпоративної пошти холдингу ДТЕК у Хмарі на понад 20 тис. користувачів. Це величезне навантаження на Хмару і відповідальність. Найменша затримка пошти могла викликати колосальний потік скарг. Ми витратили певний час на оптимізацію ресурсів Хмари під таку велику задачу.

Ще один приклад – онлайнові торговельні майданчики, скажімо, системи онлайнового бронювання і продажу квитків. Найменший збій для них критичний. Навіть хвилина простою неприпустима, тому потрібно забезпечувати дуже високий рівень доступності сервісу.

Якщо говорити про рішення “Відновлення як сервіс”, коли замовник не будує свій власний дублюючий майданчик, а орендує у нас у вигляді комплексу – це ще більш складне завдання, яке не можна реалізувати без участі наших проектних фахівців. Тому що мова йде про постійну синхронізацію даних, що знаходяться у замовника, і даних в Хмарі.

UBR.ua: Скорочення витрат на ІТ – один з найголовніших посилів до переходу в хмару. Хотілося б на прикладі дізнатися, де реальна економія при роботі з хмарними ресурсами?

В першу чергу вигода хмари полягає в тому, що вам не потрібно вкладати капітальні інвестиції в ІТ-інфраструктуру. А можна орендувати все те ж саме, але платіж буде складати, припустимо, $ 2 тис. на місяць або $ 20 тис. на рік. Таким чином, ви вивільняєте величезний фінансовий ресурс, який можна пустити на інші цілі.

Крім того, підприємству не знадобляться капітальні вкладення в комплекс інженерних систем. Сервери споживають дуже багато електроенергії, виділяють величезну кількість тепла, вони шумлять. Для них необхідно обладнати цілі серверні кімнати, комплектація і обслуговування яких коштує дуже дорого. І чим більше у вас серверів, тим складніше і дорожче рішення задачі. Відмовляючись від непрофільних активів, бізнес також знижує витрати.

Вивільнені кошти можна використати для розвитку власних сервісів. Наприклад, в Україні повсюдно великі проблеми з якісним програмним забезпеченням – його мало. Його не вистачає, в тому числі тому, що всі гроші витрачаються на серверне обладнання. Сервери дорогі, а найняти якісних програмістів, які допрацюють, припустимо, портал самообслуговування або інтернет-магазин – грошей немає. Оренда обчислювальних ресурсів дозволяє перерозподілити бюджет, а вивільнені гроші вкласти в розвиток програмного забезпечення. Тобто, крім чистої економії, можна більш ефективно працювати з грошима.

UBR.ua: Як реалізується масштабування в хмарі?

Візьмемо приклад – ви працюєте в успішній газеті, передплатників все більше, і, відповідно, споживання обчислювальних ресурсів також зростає. Настає момент, коли обчислювальних ресурсів, які є в компанії, не вистачає. На покупку нового сервера піде днів 60. У випадку з хмарою ви ці ресурси можете отримати за лічені хвилини. На порталі самообслуговування ви вказуєте, що потрібно 10 процесорів замість п’яти, платите кредитною карткою і миттєво отримуєте новий ресурс. У зв’язку зі специфікою цільового сегменту споживачів, De Novo працює за принципом заявок, без порталу самообслуговування. Нам надсилається заявка, і протягом 20-ти хвилин ми видаємо необхідний ресурс.

Але ось настала криза, і всі почали масштабуватись в інший бік. З’ясовується, що у вас стоїть купа мотлоху, який нічим не завантажений, але споживає електроенергію, його треба охороняти і обслуговувати. Устаткування не можна просто так викинути, воно стоїть на балансі підприємства. І продати ви його не можете, бо професійні продавці і нове щось продати не можуть. Ще гірше з програмним забезпеченням. Якщо сервер ще можна продати хоч за гривню, то ліцензію на програмне забезпечення – не можна. Цей останній рік проявив ситуацію, коли потрібно зменшувати споживання. У Хмарі це робиться дуже просто – заявка на розширення, заявка на скорочення. У цьому і проявляється максимальна ефективність хмари – ви споживаєте стільки й тоді, як вам потрібно. І тут хмарам альтернативи немає, ні за швидкістю, ні по гнучкості масштабування.

UBR.ua: Перехід у хмару – складний процес. З якими ризиками замовник повинен рахуватися? Процес перенесення якось впливає на бізнес-діяльність компанії? Або проходить безболісно?

Перехід у Хмару – це не зовсім проста задача, яка вимагає відповідного рівня підготовки технічного персоналу. Коли з’являється нова технологія, люди апріорі не готові до неї. Ми зафіксували цю проблему і розробили механізм навчання системних адміністраторів. У нас вже півроку працює Хмарна Лабораторія. Це наш євангелічний внесок у те, щоб поширювати нові знання.

Якщо ми бачимо, що замовник не володіє достатнім рівнем технічної експертизи, ми пропонуємо своїх співробітників, які допоможуть їм, щоб нічого не пропало, а користувачі не помітили міграцію в Хмару.

UBR.ua: Як Ви гарантуєте надійність хмарних послуг?

Надійність складається з декількох компонентів. Перший – архітектура самої Хмари, тобто як апаратне і програмне забезпечення з’єднане одне з одним, які системи резервування закладені. У нас всі вузли фізично задубльовані – вихід з ладу одного вузла не провокує збій всієї системи. Імовірність одночасного виходу двох вузлів існує, але вона дуже мала.

Другий – обладнання повинно бути розміщене в дуже надійному ЦОД, який би гарантував безперебійне електропостачання, кондиціонування. Електроживлення зникає, обладнання перегрівається і виходить з ладу. Якщо сервер буде знеструмлений, ти його дублює 25 разів, але він працювати не буде.

І третя частина – це операційна модель. Якою б не була архітектура, якщо у вас криворукі адміністратори, які не вміють працювати, або хаотично організована їхня робота, можна поламати найдосконалішу машину. Взагалі, людський фактор – традиційно найслабша ланка в системі. Тому ми величезну увагу приділяємо контролю і розвитку експлуатаційної моделі – як повинні працювати адміністратори Хмари для того, щоб ніколи ні за яких обставин не виходили з ладу сервіси. Наприклад, всі регламентні роботи з обслуговування Хмари проводяться в ніч з суботи на неділю, коли більшість клієнтів не використовує свої системи і ймовірність того, що ми порушимо чийсь спокій незначна. Є цілий список таких регламентів, які дозволяють знизити ймовірність збоїв.

UBR.ua: Як фізично захищене хмара? Ґрати, шафи, замки?

У нас реалізована концепція оборонних рубежів – у разі прямого штурму ми повинні йти на кожен новий бар’єр захисту, поступово здаючи рубежі. Бар’єри – це броньовані двері, армовані стіни, грати, охорона, камери.

Ми робимо все можливе для захисту і, звичайно, у нас є цілий ряд внутрішніх організаційних рішень, які дозволяють нам утримувати периметр досить довгий час. У разі атаки наше завдання – повідомити замовника. У регламенті прописано, що якщо йде пряме захоплення об’єкта, ми повинні дати можливість своїм замовникам знищити дані, перенести їх, приїхати зі своїми службами безпеки, особливо це стосується банків. Для цього ми повинні утримувати свій периметр хоча б годину.

UBR.ua: А якщо приходять судові пристави?

Як правило, міліція або податківці приходять з постановою суду. Вони вилучають дані, сервери на абсолютно законних підставах. Інша справа, що вони не вміють вилучати коректно. Ми від цього не захищені, як не захищена будь-яка інша організація в країні.

Тому ми намагаємося уважно вивчати свою клієнтську базу. Як правило, приходять за клієнтом, у якого щось не так. У нас були випадки відмови якимсь підприємствам, які нам здалися підозрілими і могли збільшити ймовірність такого візиту і, відповідно, порушення роботи інших добропорядних клієнтів. Ми в цьому випадку не ризикуємо.

UBR.ua: Судячи зі статистики De Novo, головними клієнтами хмари є галузі, дуже залежні від ІТ (фінанси, логістика, роздріб, телеком). Чи цікавиться хмарами бізнес, звичайно не пов’язаний з ІТ?

У нас присутні представники різних індустрій. Першими і найбільш активними клієнтами були і залишаються представники найбільш конкурентних сфер – тобто тих областей, де немає монополізму, де підприємства змушені боротися за свій сегмент і повинні бути ефективними. Це та ж роздрібна торгівля, страхові компанії, логістика. Традиційно незалежні від ІТ галузі також поступово відходять у хмари.

У минулому році, коли сталася криза, почали приходити банки. Ми починали з евакуаційних робіт, коли вивозили дані з Криму і Донбасу. Трохи пізніше з’явилися невеликі банки, які в умовах стагнації економіки не хотіли витрачати гроші на ІТ. Спочатку вони розмістили частину своїх ресурсів, а потім повністю винесли свої системи. Пройшов рік, і я думаю, що жоден банк не помітив того, що їх обчислювальна інфраструктура працює в нашій Хмарі.

UBR.ua: Ці банки не потрапили в чорний список Нацбанку?

Вони продовжують працювати. Ми щаслива компанія – ті, хто працюють з нами, ніколи не банкрутують.

UBR.ua: А хто головний споживач хмарних послуг у світі?

На заході малий і середній бізнес – величезний сегмент споживачів. Цілі імперії будуються на обслуговуванні малого та середнього бізнесу. У нас все-таки превалює середній і великий бізнес.

UBR.ua: Як розраховується ціна на хмарні послуги?

У нас є прайс-лист, де у вигляді одиниці товару вказано, скільки коштує 1 гігагерц, 1 гігабайт пам’яті, різні класи дисків і т.д. І далі замовник обирає, скільки йому необхідно. Таким чином, шляхом звичайного множення вартості за одиницю на споживаний обсяг виходить ціна на послугу. Зменшуючи або збільшуючи споживання того чи іншого ресурсу, регулюється ціна. При цьому важливу роль відіграє коректність так званого сайзінга – замовники часто беруть “з запасом”, що, зрозуміло, відбивається на вартості сервісу. Наші фахівці консультують замовників у таких випадках і допомагають визначити оптимальну конфігурацію. До того ж, при необхідності обсяги споживання завжди можна відмасштабувати в потрібну сторону.

UBR.ua: Скажіть, Ви чоботар з чобітьми? Як De Novo використовує хмари у своїй роботі, крім того, що їх продає?

Вся наша інфраструктура знаходиться у Хмарі De Novo. Однак наша ІТ-служба не була першим користувачем Хмари. Як з’ясувалося, наші ІТ-адміністратори були досить консервативні по відношенню до неї. Тоді ми вирішили, що група Хмари повинна продати цю послугу нашій ІТ-службі так само, як і звичайному клієнту.

Був довгий період тестування, але це вже давно в минулому. Ми давно перестали фінансувати придбання нового обладнання для власних потреб.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі, щоб стежити за головними хмарними трендами і новинами України та всього світу!