«Цифровий суверенітет» зміщується у бік AI

Лише кілька років тому GPU акселератори для датацентрів вважалися досить нішевим продуктом, сьогодні ж попит на них величезний й продовжує зростати. Як повідомляє тематичний ресурс HPCwire, з посиланням на Techinsights у 2023 році в світі було продано понад 3,85 млн таких пристроїв на загальну суму майже $37 млрд. Це істотно більше, ніж у 2022-му, коли глобальні продажі GPU для датацентрів склали 2,67 млн одиниць. Проте попит продовжує зростати із прискоренням. Цікаво, що 98% ринку — як у грошовому, так й кількісному вираженні — у 2022 та 2023 роках займали розробки NVIDIA. Лише невелика частина сегмента належить тут AMD, Intel та деяким іншим виробникам, які, разом з тим, зовсім не збираються віддавати такий перспективний ринок без боротьби – AMD розвиває серію пристроїв Instinct MI300, Intel нещодавно представила нову родину прискорювачів Gaudi3. Крім того, до процесу під'єдналися й гіперскейлери, вже відомо про такі власні розробки прискорювачів для AI/ML як AWS Trainium2, Google Cloud TPU v5p, Microsoft Maia 100, Meta Artemis. 

Оператори зараз намагаються якнайшвидше охопити як комерційний, так і державний сектор, тим більше, що запит є як в тих, так й у інших. Це своєю чергою розкручує спіраль попиту новітнє обладнання — переважно GPU/TPU, на яке попит (як і ціни) продовжує зростати. 

Конкуренція тут має бути неабияка, а все тому, що розвиток ШІ вважають за пріоритет не лише у бізнесі, але й у державних структура, причому на найвищому рівні. Йдеться не мало не багато про створення «суверенних» національних ШІ-систем на основі хмарних дата-центрів, які повністю працюють у законодавчому полі відповідних країн. Наприклад, у березні нинішнього року Міністерство торгівлі США запропонувало ввести правила, що забороняють іноземним компаніям вільний доступ до апаратних та хмарних платформ штучного інтелекту американських гіперскейлерів. На цьому тлі в ЄС активно розробляють власні AI-системи, які б дозволили місцевим урядам не залежати від закордонних операторів. У Німеччині, Франції, Італії найбільші ІТ-компанії створюють суперкомп'ютери на базі GPU/TPU-прискорювачів, у т.ч. для розробки LLM-моделей із підтримкою національних мов. Японія цього року планує додатково виділити на державні ініціативи, пов'язані з розробкою суверенного AI близько $750 млн, Канада — удвічі більше. Наввипередки збільшують бюджети на AI/ML-ініціативи уряду Індії, Сінгапуру, ОАЕ і практично всіх великих країн Південно-Східної Азії та Близького Сходу. 

Звичайно ж не варто забувати про Китай, який, попри всілякі санкції від країн Заходу, не лише стрімко розвиває власні проєкти «суверенного AI», а й проводить активну технологічну та ринкову експансію у країни Азії, Африки та Південної Америки. Скажімо, оператор Alibaba Cloud за останній рік відкрив нові хмарні регіони в Мозамбіку та ПАР, а Huawei — у Єгипті (крім того, компанія присутня у Таїланді, Індонезії, Саудівській Аравії, Туреччині, ПАР, Бразилії, Аргентині, Перу, Чилі та інших країнах). Окрім звичних сервісів китайські оператори планують надавати послуги на основі ШІ місцевим урядовим структурам та бізнесу. 

Питання побудови «суверенного AI» сьогодні є нагальним для будь-якої країни в рамках більш ширшого питання «цифрового суверенітету» й важливість створення власних, прозорих для держави та добре контрольованих систем ШІ сьогодні важко переоцінити. Проблема в тому, що наразі у світі відбуваються справжні технологічні перегони в галузі AI/ML й для того, щоб залишитись у тренді, діяти та реагувати треба дуже швидко. У випадку України можна почати з побудови суверенної хмари AI всередині країни з використанням нових прискорювачів NVIDIA, а потім нарощувати її потужності за потреби. 

Зробити це можна, зокрема, на базі датацентра De Novo, де вже є всі необхідні ресурси для AI/ML-задач, які доступні в колективній або приватній хмарах. Також доступне повноцінне ML-оточення для інженерів DevOps — в рамках сервісу ML Cloud.