Консорціум UALink офіційно представив альтернативу NVLink для AІ-прискорювачів

Група провідних технологічних компаній, зокрема такі гіганти, як AMD, Intel, Google, Microsoft, Apple, Astera Labs, AWS, Cisco, Hewlett Packard Enterprise, Meta та інші, об’єдналися в консорціум UALink для розробки відкритого стандарту високошвидкісних з’єднань для AI-кластерів. Це сталося ще минулого року, але лише навесні 2025 року була представлена перша специфікація нової технології, яка отримала назву UALink 200G 1.0. Технологія передбачає об'єднання до 1024 прискорювачів в одному AI-кластері (порівняно з 576 у NVLink 5/6), забезпечуючи пропускну здатність до 800 Гбіт/с на GPU/TPU.

Розробка позиціонується як доступніша та відкрита альтернатива рішенню NVIDIA NVLink і базується на архітектурних принципах AMD Infinity Fabric з доповненнями від інших учасників консорціуму. UALink призначений для створення масштабованих AI- та HPC-кластерів без прив’язки до постачальника. Стандарт передбачає можливість об’єднання різних прискорювачів і GPU в єдину мережу з спільним доступом до памʼяті. Основна увага в версії 1.0 зосереджена на низькій затримці, високій швидкості обміну та підтримці операцій, необхідних для розподілених обчислень.

Мережева архітектура побудована за комутованим принципом: базова пропускна здатність становить 200 Гбіт/с на лінію з можливістю збільшення до 800 Гбіт/с при використанні чотирьох ліній на один пристрій. При цьому заявлені затримки менше 100 нс від порту до порту і 100–150 нс на рівні комутатора, що відповідає швидкості PCIe-комутації, але з нижчим енергоспоживанням — на рівні 30–50% від аналогічних Ethernet-рішень. Стандарт передбачає сумісність із середовищем Ethernet (включаючи Ultra Ethernet) для зв’язку між хостами, тоді як прискорювачі можуть взаємодіяти напряму через UALink або через комутовану топологію.

На фізичному рівні використовується стандарт IEEE 802.3dj з підтримкою 200GBASE-KR1/CR1, 400GBASE-KR2/CR2 і 800GBASE-KR4/CR4. Підтримуються наявні ретаймери Ethernet. Передача даних здійснюється словами по 680 байт, що включають корисне навантаження (640 байт) та службову інформацію (40 байт) для виправлення помилок (FEC) та кодування 256B/257B. Хоча підтримується доступ до віддаленої пам’яті, когерентність між пристроями реалізована лише на рівні програмного стеку. Проєкт вже рухається до наступного етапу — розробки специфікації на базі технологій 400G.

За словами голови альянсу, Кьортіса Боумена, перші апаратні рішення на основі UALink 200G можуть зʼявитися приблизно через півтора року. Щоправда, навряд чи NVIDIA за цей час стоятиме на місці — цілком імовірно, що компанія представить нові, більш продуктивні та енергоефективні версії NVLink, особливо зважаючи на те, що цей напрямок приносить компанії великі прибутки — минулого року мережевий підрозділ NVIDIA заробив $13 млрд. Тож просування альтернативи буде дуже непростим завданням.