Віртуальна машина (ВМ)

Віртуальна машина (ВМ) — це ізольоване програмне середовище, яке емулює повноцінний обчислювальний сервер із власною операційною системою, ресурсами CPU, оперативної пам’яті, дискового простору та мережевих інтерфейсів. Архітектурно віртуальна машина (ВМ) функціонує поверх гіпервізора, який відповідає за абстракцію фізичного обладнання, розподіл ресурсів і забезпечення ізоляції між різними ВМ. Це дозволяє запускати кілька незалежних середовищ на одному фізичному сервері з гарантіями безпеки, керованості та передбачуваної продуктивності.

У практичних сценаріях віртуальна машина (ВМ) використовується для розгортання корпоративних застосунків, серверів баз даних, веб-сервісів, тестових і розробницьких середовищ, а також для побудови приватних і публічних хмар. Такий підхід забезпечує швидке масштабування ресурсів, автоматизацію розгортання через шаблони та інфраструктуру як код (IaC), можливість резервного копіювання та відновлення, а також ефективне використання апаратних ресурсів. Додатково ВМ інтегруються з системами моніторингу, безпеки та оркестрації, що дозволяє підтримувати стабільну роботу ІТ-сервісів у продуктивному середовищі.