Оператори ЦОД покладають надії на АЕС?

Питання нестачі електроенергії для великих датацентрів у світі стає дедалі гострішим. Свого часу попит на хмарні послуги призвів до появи гіперскейлерів та великих кампусів ЦОД потужністю в десятки й сотні мегават. Нині ажіотаж навколо технологій AI стимулює операторів оновлювати ІТ-інфраструктури та встановлювати потужні сервери на базі акселераторів GPU/TPU. Нюанс у тому, що все це обладнання потребує колосальних електричних потужностей, що доступні не повсюдно.

Від традиційних АЕС до малих реакторів

На цьому тлі великі компанії дедалі частіше придивляються до сегмента атомної енергетики. Наприклад, у березні нинішнього року AWS купила у компанії Talen новий кампус датацентрів, що розташований біля атомної електростанції Susquehanna (Пенсільванія, США) й, відповідно, живиться її енергією. Сума угоди склала $650 млн, за умовами, крім самого кампусу, AWS у разі потреби, може отримати до 1 ГВт встановленої електричної потужності. Є й інші проєкти такого типу, але їх наразі небагато через те, що місця розташування наявних АЕС та майданчиків для будівництва ЦОД не завжди збігаються.

Набагато цікавіший підхід намагаються реалізувати зараз не менше десятка різних інноваційних компаній. Йдеться про малі модульні реактори або SMR (Small Modular Reactor) — компактні автономні енергогенерувальні системи на ядерному паливі, потужністю до 300 МВт. SMR можуть бути встановлені там, де треба оператору датацентра. Поки що жодної комерційно готової системи такого роду не представлено, але, схоже, незабаром ситуація зміниться, бо гостра потреба у додатковій енергії перенаправляє в сектор SMR дедалі більше коштів.

Наприклад, 7 квітня поточного року, світовий лідер у сфері датацентрів компанія Equinix вклала $25 млн в американський стартап Oklo, який розробляє SMR електричною потужністю від 1,5 МВт. Доречі проєкт Oklo підтримує голова OpenAI Сем Альтман, а сам цей стартап планує у липні вийти на біржу. Увагу до теми малих АЕС демонструють й інші потужні оператори. На початку 2024 компанія Microsoft найняла кілька топменеджерів для розвитку цього напряму. Новим директором з ядерних технологій призначено Арчі Манохаран, а Ерін Хендерсон стала керівником напряму з прискорення ядерних розробок. Нові менеджерки сконцентрують зусилля на впровадженні малих АЕС для живлення датацентрів Microsoft. При цьому Манохаран прийшла з Ultra Safe Nuclear (USNC) — компанії-розробника SMR. Малі АЕС для ЦОД планують будувати також шведські компанії Kärnfull Next та Bahnhof. Перелік потенційних проєктів продовжує збільшуватися.

Військові ідеї — у мирне річище

З іншого боку, є стартапи й великі компанії, які розпочали справжню боротьбу за те, хто першим зможе представити надійний, безпечний, комерційно вигідний і відносно простий в обслуговуванні SMR для ЦОД, який можна буде виробляти серійно. Зараз найбільші шанси на успіх мають такі компанії як Rollse-Royce, Oklo, NuScale, Ultra Safe Nuclear, Toshiba, Westinghouse та деякі інші.

Зазначимо, що сама технологія малих атомних реакторів відома з кінця 50-х років XX століття (їх давно використовують, наприклад, на атомних підводних човнах), але для безпечного цивільного застосування, зокрема для ЦОД, вони непридатні. Водночас на появу відповідного SMR, який можна буде ліцензувати для комерційного використання, чекають всі провідні оператори датацентрів та хмар. Як очікується, перші придатні до використання зразки з'являться не раніше ніж за 2-3 роки.

Для України питання автономного електропостачання також є надзвичайно актуальним тому тема малих АЕС неодноразово згадувалася на державному рівні. Є надія, що коли технологія досягне відповідного рівня, SMR з'являться і в нашій країні, як ще один елемент енергетичної безпеки держави.

Допоки малі атомні реактори все ще розробляються, компанія De Novo непогано обходиться й без них, пропонуючи клієнтам надійний ЦОД, що за більш ніж 15 років жодного разу не зупиняв своєї роботі. Також на потужностях нашого датацентру розгорнуті хмарні сервіси IaaS та інноваційні послуги для AI/ML.