Хмари над Європою. Частина перша: спільна стратегія для загальнї користі
2020-02-11
Країни Західної Європи виробили спільну стратегію у сфері хмарних обчислень. Технологічно й регуляторно вони вийшли вперед. Україні є чого повчитися.
Європейський Союз може слугувати унікальним історичним прикладом того, як десятки незалежних держав можуть синхронно здійснювати взаємовигідну політику в різних сферах діяльності. Причому суто на основі консенсусу. На початку нового століття постало питання про координацію дій у сфері хмарних обчислень. Досвід розв’язання цього надскладного завдання для України справді безцінний.
Країни Західної Європи давно й успішно використовують переваги хмарних технологій. Причому йдеться не лише про комерційний сектор. Кожна велика держава регіону, усвідомлюючи важливість прогресу й оцінюючи позитивний ефект від впровадження нових технологій, має власну програму розвитку хмар на державному рівні. У Франції така ініціатива отримала назву Andromede, у Німеччині — Trusted Cloud, у Сполученому Королівстві — G-Cloud. На рівні кожної окремої країни все більш-менш добре. Але що робити в тому випадку, коли йдеться про Євросоюз загалом? Адже логічно, щоб об’єднання мало спільну узгоджену політику у сфері розвитку хмар.
Але на цьому етапі вже виникають значні проблеми сумісності хмарних підходів, пов’язані з технологічними та організаційними нюансами, характерними для кожної країни, особливостями національного законодавства, історичними передумовами тощо. І при цьому до складу ЄС входили до Brexit 28 незалежних держав, кожна з яких має власне бачення у сфері національної ІТ-стратегії. У таких умовах вироблення спільної політики використання хмар здається вкрай складним завданням. Але його все ж узялися розв’язувати, і, як показала історія, цілком успішно.
Хмари як фактор економічного зростання
Європейці славляться своєю раціональністю, яка повною мірою стосується і хмарної тематики. Перш ніж виносити обговорення питання в публічну площину, було проведено ретельний економічний аналіз наслідків тотального впровадження таких сервісів. У Єврокомісії підрахували, що узгоджені дії, спрямовані на формування загальносоюзної політики у сфері хмарних обчислень, дозволять не лише збільшити обсяг ринку таких сервісів, а й позитивно вплинуть на показник ВВП країн Євросоюзу.
Так, згідно з прогнозами, спільна для всіх програма дій мала збільшити ринок хмарних сервісів у межах ЄС із 9,5 млрд євро у 2013 році до 44,8 млрд євро за підсумками 2020 року, тобто дати майже п’ятикратне зростання за вісім років. При цьому широке впровадження хмарних технологій у всіх сферах життя європейського суспільства мало привести до додаткового сумарного приросту ВВП на 957 млрд євро за той самий період і створення майже 4 млн додаткових робочих місць. Вражає?
У Єврокомісії дійшли висновку, що використання хмар — найшвидший та найефективніший спосіб подолати цифрову нерівність і водночас залучити нові трудові резерви. Розвинена телекомунікаційна інфраструктура Європи в поєднанні з хмарними інструментами дасть можливість навчати й працевлаштовувати співробітників із віддалених за місцевими мірками регіонів, а також розвивати там же на місці електронну комерцію, сферу розроблення програмного забезпечення тощо. Іншими словами — розширюється база для економічної діяльності громадян ЄС.
Станом на 2011 рік 80% європейських організацій, які використовують хмарні технології в роботі, змогли скоротити свої витрати на 10–20%, а також підвищити продуктивність праці співробітників на 41%.
Окрему увагу було приділено державному сектору. З’ясувалося, що тут більшу частину часу ІТ-інфраструктури в середньому завантажені не більше ніж на 10%. Останній фактор став дуже важливим аргументом на користь спільної хмарної стратегії, оскільки непродуктивне використання бюджетних коштів — саме те, за що насамперед спитають європейські платники податків.
Не забули й про екологію. Прогноз розвитку ІТ на найближчі десять років стверджував, що обсяги інформації у світі стрімко зростатимуть, для їх оброблення та зберігання знадобиться дедалі більше ІТ-обладнання й дата-центрів. А це, своєю чергою, призведе до зростання споживання електроенергії, води та збільшить шкідливі викиди в атмосферу. Цей прогноз більш ніж справдився.
Для пом’якшення негативних наслідків хмарні технології, які радикально підвищують ступінь утилізації комп’ютерного обладнання, підходять найкраще.
У звіті Єврокомісії 2011 року сказано, що, за деякими оцінками, великі компанії у США можуть заощадити понад $12 млрд на рік на оплаті електроенергії завдяки використанню хмарних обчислень. І хоча в ЄС ситуація все ж відрізняється від американської, рівень економії може бути співставним.
Загалом вигоди хмарної моделі були очевидні. Залишилося лише впровадити єдину концепцію в межах усього Євросоюзу, діючи лише методом заохочень і переконань.
Складно — не означає неможливо
До розв’язання завдання в Євросоюзі підійшли дуже ґрунтовно. Почали, як водиться, із розроблення програмного документа під назвою European Cloud Strategy (ECS), перша версія якого з’явилася у 2012 році. Після цього виходили оновлення, найсвіжіше з яких датоване минулим роком. Тут детально викладено всі аспекти, пов’язані із застосуванням хмар для різних сфер життєдіяльності ЄС, намічено основні цілі та етапи реалізації стратегії.
Окрему увагу приділено питанню використання хмар у державному секторі. Якщо приватні компанії часто самі обирають найбільш відповідні для себе рішення, то з державним сектором ситуація інша — тягар соціальної відповідальності та завдання інфраструктурного забезпечення на рівні країни нікуди не подіти.
На момент розроблення першої версії ECS електронні державні послуги надавалися багатьма організаціями в межах ЄС, але, як зазначалося в документі, відбувалося це далеко не найоптимальнішим чином. Кожне міністерство й відомство використовувало власні ІТ-платформи, у низці випадків вони навіть були хмарними, без урахування досвіду інших державних організацій. У результаті інтеграція державних послуг навіть у межах однієї країни, не кажучи вже про ЄС загалом, перебувала на неприйнятно низькому рівні.
Стрімка цифровізація життя привела до необхідності узгодженої роботи багатьох ІТ-систем — у сферах охорони здоров’я, освіти, соціальної допомоги, електронного урядування тощо. Єдиним прийнятним способом звести все це воєдино стали хмарні технології. Водночас усе це має працювати не лише на рівні окремих країн, а й на благо розвитку Євросоюзу загалом.
Першим кроком на шляху реалізації ідеї стало створення спеціального департаменту в межах Європейської комісії — The EU Commission's department for informatics, який згодом отримав назву DG DIGIT. На нього було покладено розв’язання всіх основних питань у цій сфері. Діяльність цієї структури спрямована на реалізацію хмарної стратегії ЄС загалом, але ми розглянемо лише частину, пов’язану з хмарами в державному секторі.
Принципи та стандарти європейського підходу
Ще на самому початку, у 2012 році, було ухвалено рішення про недоцільність побудови пан’європейської «суперхмари». Натомість усім державним структурам приписувалося максимально використовувати публічні сервіси SaaS/IaaS/PaaS, керуючись принципом Cloud First. При цьому DIGIT визначила кілька типів даних, які суттєво впливають на тип використовуваної платформи:
- Найбільш критична, секретна інформація (Protection of European Union Classified Information, EUCI) не повинна залишати умовний ІТ-периметр кожного відповідального відомства. У цьому випадку приписано використання захищених приватних хмар.
- Усі записи без грифа «секретно», але такі, що містять будь-які персональні дані громадян ЄС (Sensitive Non-Classified, SNC), можуть бути передані для оброблення та зберігання комерційним хмарним операторам за умови, що інформація не залишить меж Європейського Союзу.
- Нарешті дані, що не входять до двох вищезгаданих категорій, допускається зберігати й обробляти в будь-яких хмарних операторів, які відповідають критеріям прозорості бізнесу, надійності та безпеки, запропонованим DIGIT.
Окремо обумовлювалося, що довірені хмарні постачальники повинні не лише зберігати, а й обробляти дані на території ЄС — усі обчислювальні та аналітичні платформи також мають бути розгорнуті в європейських ЦОД. При цьому оператори повинні надати згоду на проведення всебічного аудиту діяльності з боку відповідальних структур Євросоюзу. Як показали подальші події, це викликало крайнє роздратування та спротив американських провайдерів.
Європейська стратегія Cloud First наполягає на відмові від локальних обчислювальних інфраструктур і відомчих ЦОД всюди, де це доречно. Разом із тим Єврокомісії та DIGIT як її частині належало боротися з неузгодженістю окремих національних стандартів, забезпечуючи новий рівень кібербезпеки для публічних хмарних майданчиків, де будуть розміщені дані державних структур.
Так, Європейський інститут стандартизації електрозв’язку (ETSI) сформував кілька спеціальних робочих груп для вивчення потреб у стандартизації хмарних технологій і приведення нормативних вимог у відповідність до нових завдань.
Агентство Європейського Союзу з кібербезпеки (ENISA) відповідало за загальні стандарти у сфері захисту хмарних інфраструктур. Загальні підходи до закупівель хмарних сервісів у межах ЄС, а також критерії надійності, екологічності, відповідності європейським правилам, розробляються в межах програми «Європейське хмарне партнерство» (European Cloud Partnership — ECP). Одне з головних завдань ECP полягає в тому, щоб надавати кваліфіковану консультаційну допомогу різним державним структурам ЄС на етапі вироблення вимог до хмарних сервісів і формування умов для майбутніх закупівель. При цьому вибір конкретного хмарного оператора або сервісу залишається прерогативою кожної окремої організації.
У другій частині статті: про основні програмні документи, практику та отримані результати застосування Cloud First. Навіщо це нам?