Цифрова трансформація як драйвер ринку хмар
2018-04-04
Український ринок хмар і комерційних ЦОД суттєво відстає від, наприклад, європейського, але в наших операторів є шанс скоротити розрив. Про те, за яких умов це можливо, і які загалом перспективи сегмента, ми поговорили з Максимом Агєєвим — директором компанії De Novo.
— Років 10 тому, коли компанія De Novo починала свою роботу, на ринку обговорювалася ідея про те, що всі ІТ-ресурси з приватних ЦОД вигідніше перевести на комерційні майданчики. Потім, десь із 2013 року, подібний підхід розглядався в контексті хмар. Як справи сьогодні і чи є в Україні компанії, які повністю відмовилися від власних ІТ-інфраструктур?
— Згадуючи 2008 рік, можу сказати, що в той період навряд чи хтось в Україні всерйоз думав про аутсорсинг ЦОД. Ба більше, практично всі ІТ-менеджери тоді побоювалися комерційних дата-центрів, п’ять років потому ситуація повторилася з хмарами. Причому риторика в обох випадках була напрочуд схожою. На мою думку, реальна зміна пріоритетів на ринку комерційних ЦОД відбулася у 2011 році. Така сама перемога в битві «своє залізо чи хмара» відбувається просто зараз, буквально на наших очах.
Останні два роки ми констатуємо значне зростання зрілості хмарного ринку в Україні. Розвинулися не тільки технології та досвід операторів, а й саме сприйняття хмарних сервісів замовниками стало набагато більш структурованим і чітким. У цьому випадку я говорю про середні й великі підприємства, а також частково про держсектор.
Сьогодні споживачі частіше воліють використовувати IaaS як один із сегментів своєї ІТ-інфраструктури. Це не завжди гібридне рішення в чистому вигляді, але змішане споживання обчислень очевидне. У цьому сенсі Україна не надто відрізняється від решти світу, тільки така ситуація в економічно розвинених країнах спостерігалася 3–5 років тому. Тобто ми традиційно пригальмовуємо порівняно з ЄС, не кажучи вже про ринок США.
Повний перехід замовника на хмарне обслуговування зовнішнього оператора вимагає від останнього дуже розвиненого сервісного портфеля. Та й самих типів хмарних платформ може бути кілька. Наприклад, у De Novo сьогодні розгорнуто три платформи для специфічних прикладних завдань і готується до запуску ще одна.
Водночас серед клієнтів De Novo є підприємства, які повністю передали функцію забезпечення ІТ-інфраструктури хмарним провайдерам. Наприклад, ми говоримо про проєкти Prozorro або eHealth.
— За останній рік De Novo вивела на ринок цілу низку нових хмарних сервісів. Це спроба зіграти на випередження чи відповідь на наявні запити клієнтів?
— Я б виділив кілька причин такої активності нашої компанії. По-перше, прагнення не відставати. Світовий ринок хмарних технологій і послуг є, мабуть, найдинамічнішим сегментом. Сьогодні виникають рішення, про які ще кілька років тому не можна було й мріяти. Треба тільки не втрачати час і пробувати.
По-друге, «дати помацати». Споживач практично ніколи не може чітко сформулювати, чого він хоче, доки не випробує той чи інший сервіс. Тому для визначення або формування потреби необхідний «дослідний зразок» — прототип нового сервісу або технології. Практичний досвід споживача — єдиний тригер, який вказує на ступінь затребуваності нового продукту.
По-третє, це своєрідна плата за лідерство. De Novo є вітчизняним оператором хмарних сервісів №1. І тут, як кажуть, «становище зобов’язує». Тому ми прагнемо першими пропонувати нашим споживачам новинки й оцінювати, що і якою мірою їх влаштовує або не влаштовує.
— А що ще можна придумати для українського замовника? У якому напрямі може піти розвиток хмарних послуг у нашій країні?
— У певному сенсі позиція країни, що відстає, може мати і свої переваги. «Підглядаючи» за піонерами, можна одразу переймати позитивний досвід, оминаючи помилки першопрохідців. Для українського ринку хмарних сервісів поки що є дивиною мультихмарне середовище, ще не дуже поширені різні моделі резервування й відновлення даних за участю хмари, і це лише інфраструктурна частина ІТ-ландшафту. Україна дедалі сильніше відстає у використанні шару SaaS. Там узагалі роботи непочатий край.
До української специфіки останнього року я б відніс зростаючий інтерес до того, як «повернутися додому», тобто мігрувати в українські хмари із закордонних майданчиків. Водночас рівень конкуренції з боку закордонних гравців постійно зростає. Явною загрозою для місцевого хмарного ринку є постійно зростаючий дефіцит розробників. Наприклад, розвивати сервіси SaaS просто нікому. Якщо так триватиме й далі, у якийсь момент у наших споживачів просто не залишиться вибору, і закордонні SaaS-провайдери заберуть увесь ринок.
— Як зміниться український ринок комерційних ЦОД і хмар у найближчі 3–5 років і які перспективи для компанії De Novo ви бачите на цей період?
— Поточна ситуація на ринках Західної та Східної Європи говорить про постійно зростаючий попит на послуги дата-центрів. Я сподіваюся, що в міру відновлення української економіки ця тенденція прийде й до нас. До того ж я цілком допускаю угоди зі злиття або поглинання в перспективі 3–4 років. Консолідація будь-якого сегмента ринку — це правильна ознака розвитку економіки.
Якщо говорити про хмарні сервіси, то De Novo більш ніж упевнено дивиться в майбутнє. Адже, хоч і повільно, але цифрова трансформація в Україні все-таки здійснюється. А цей процес є «паливом» для розвитку хмарних операторів. Завдання De Novo — утримувати позиції національного оператора №1. Основні зусилля ми продовжимо спрямовувати на розвиток сервісного портфеля, що задовольняє специфічні вимоги великих компаній і підприємств.
Я впевнений, що найцікавіше ще попереду.