З чого почати вдалу міграцію в хмару?

Хмара — зручний та надійний інструмент для розвитку сучасного бізнесу. Але іноді можна почути коментарі про те, що в результаті перенесення тих чи інших процесів на хмарні платформи результат дещо розійшовся з очікуваннями. Причому в економічно розвинутих країнах така ситуація зустрічаються значно частіше, ніж в Україні. Це зрозуміло, по-перше, статистична вибірка значно більше, по-друге, західні компанії, як правило, не соромляться говорити про свої помилки. В нашій країні хмарний ринок стрімко росте, але його обсяг — всього лише кілька десятків мільйонів — ще досить малий за глобальними мірками. Але, без сумнівів, ті тенденції, що зазначені сьогодні на світовому ринку, скоро прийдуть і до нас. Тому, дивлячись на закордонний досвід, вже зараз можна робити певні висновки та виносити уроки. Наприклад, в тому, що стосується вдалої хмарної міграції.

ВСЕ ПОЧАЛОСЯ З ПИТАННЯ

Аналіз різних закордонних джерел дає змогу виявити один аспект, притаманний успішним і, що досить важливо, прогнозованим міграціям. Всі вони відбувалися на фоні усвідомлення потреб бізнесу (поки звучить абстрактно, але далі ми конкретизуємо цей момент). Комплексу технічних заходів передував етап глибокого аналізу процесів всередині компанії. В результаті склалося розуміння, що може бути перенесено в хмару вже зараз, які завдання можна перемістити туди пізніше, а що краще за все лишити на локальному майданчику (як варіант — в комерційному дата-центрі).

Фото ЦОД De Novo - один з найбільших ДЦ України

В якості одного з багатьох прикладів можна навести досвід американської компанії Data Recognition Corporation — великого міжнародного гравця на ринку послуг сертифікації. Фахівці DTR розробляють, організовують та реалізують програми тестування в найрізноманітніших галузях — від шкільної освіти до прийому на роботу державних службовців США. Компанія цікава тим, що, з одного боку, вона працює з величезними масивами цифрових даних, а з іншої, досить щільно затиснута обмеженнями національного законодавства — наприклад, велика кількість документів доводиться обробляти в паперовому вигляді (так-так, бюрократія характерна не тільки для України).

Діяльність DRT має яскраво виражену сезонність — основна маса тестів припадає на певний період, пов'язаний із закінченням навчального року. Це приблизно місяць-два, протягом яких навантаження на обчислювальні потужності зростає в рази. Для розуміння масштабів уточнимо, що якщо постійна чисельність працівників компанії не перевищує 800 людей, то в пікові періоди, за рахунок тимчасових робітників, вона зростає майже до 5000. Приблизно те ж саме відбувається і з навантаженням на ІТ-інфраструктуру. До широкої появи публічних хмарних послуг сервери компанії фактично простоювали 10-11 місяців на рік. Але відмовитися від надлишку власних ресурсів довгий час було неможливо, тому що вони все одно знадобляться під час піку.

Тому, коли на ринок вийшли великі хмарні оператори, Тревор Фарнум, віце-президент з інформаційних технологій компанії, одразу ж почав здійснювати процес міграції, залишивши в якості локальної платформи лише необхідний мінімум серверів та СЗД. В результаті хмари дають змогу згладжувати будь-які піки навантаження, притому, що загальні витрати на підтримку та розвиток ІТ-інфраструктури значно скоротилися. 

Хмарна інфраструктура чи власне залізо, що обрати бізнесу? Завантажуйте та читайте в нашому матеріалі: "IaaS або Своє залізо - Переваги, нюанси, розрахунки".

У той же час значна частина роботи DRT пов’язана з обробкою паперових документів. Компанія володіє парком потужних сканерів, що здатні оцифровувати по 300 сторінок за хвилину. І ці копії потрібно десь зберігати. Провівши розрахунки та зіставивши отримані дані з економічною доцільністю, Тревор Фарнум вирішив залишити цей процес всередині компанії — все, що пов’язано з обробкою та зберіганням цифрових копій паперових документів, відбувається в локальній хмарі (для побудови якої використовується гіперконвергентна інфраструктура).

Якось, спілкуючись з представником галузевого видання Biztech Magazine, Тревор Фарнум зазначив, що ключовою подією, що послужила стимулом до початку хмарної трансформації компанії, стало запитання, яке він одного разу поставив сам собі:

"Як мені продовжувати надання економічно ефективних рішень, знижуючи при цьому ціну послуг та надаючи технічні переваги клієнтам?"

Відповіддю, як бачимо, стала гібридна хмара. Зараз компанія прийшла до необхідності впровадження контейнерних технологій та мікросервісів для окремих завдань. Як бачите, первинним тут було зовсім не питання вибору технічних параметрів чи навіть оператора рішення, а суто задача бізнесу, причому сформульована досить абстрактно.

ВСІМ БУВАЄ СТРАШНО

Ще один приклад стосується досвіду великої науково-виробничої компанії Woodard&Curran (також з США). Ця організація використовувала мережу дата-центрів — як власних, так і арендованих — розгорнутих у різних куточках країни. Поява кожного ЦОДу не була результатом загального плану розвитку, а була наслідком певного етапу розвитку компанії. В якийсь момент виявилося, що розподілена схема використання ІТ-ресурсів настільки ускладнилася, що інженери та вчені по всій країні почали відчувати проблеми з отриманням доступу до актуальних даних, зростала кількість технічних помилок та колізій. Рішення запропонував Кен Данила, новий директор з інформаційних систем Woodard&Curran. Він забезпечив консолідацію потужностей усіх розрізнених дата-центрів компанії на базі майданчиків одного з великих американских хмарних операторів, а в 25 локальних офісах була збережена лише мінімально необхідна локальна ІТ-інфраструктура.

До початку міграції було проведено аналіз того, які додатки можуть бути перенесені до хмари "прямо зараз", а що ще потребує адаптації. Як виявилося, значна частина пропозицій була або дуже спеціалізованою, або застарілою, що викликало складності міграції. Але, оскільки даний факт був виявлений ще до початку перенесення навантажень, більшість питань, що виникали, вдалося поступово вирішити без збитків для операційної діяльності компанії. Внаслідок таких дій компанії вдалося заощадити не менше $350 тис. на рік і, що не менш важливо, скоротити процес відкриття/переїзду офісів, який завдяки використанню публічної хмари тепер займає всього десять днів. Хід міграції був непростим, але результат повністю виправдав зусилля. Як зазначив сам Кен Данила:

"Коли ми почали цей процес, в 2014 році, обсяг необхідних змін був величезний, нас мучило багато сумнівів та страхів. Але зараз вже навіть складно уявити, що ми справлялися з нашим бізнесом якось інакше".

ВІД КРАЇВ ДО ЦЕНТРУ

Виявлення потреб організації на основі розуміння ключових аспектів бізнесу — це лише початок великого шляху. Технічні складнощі, звісно, ніхто не відміняв. Навантаження та дані не перенесуться в хмару "за клацанням пальців" (як би не намагалися переконати вас у протилежному рекламні кампанії). Знадобляться зусилля та час. Тому вкрай важливо ще до початку фізичної міграції визначитися з основними етапами майбутніх робіт, визначивши, за яким принципом ті чи інші задачі будуть переміщуватися в хмару. Наприклад, Діпак Мохан, директор з досліджень хмарних інфарструктурних сервісів IDC, говорить про те, що компанії мають головним чином спиратися на принцип "small and fast", що полягає в максимально швидкій міграції у хмару невеликих завдань. На підприємстві має бути організований постійний ітераційний процес, почати який варто з проектів, що мають вузьку область застосування і можуть бути переміщені в хмару відносно швидко.

Іншими словами, замість того, щоб, тремтячи від напруження та страху, займатися міграцією ядра ІТ-інфраструктури, варто почати з найменш критичних задач, поступово переходячи до все більш важливих навантажень. Рухаючись "від периферії до центру", можна чітко відпрацювати всі головні процедури, виявити потенційні помилки та слабкі місця міграції і при цьому не завалити роботу підприємства. Ще одним фактором при виборі завдань, що мають бути першими переміщені в хмару, є оцінка того, як зміниться навантаження на той чи інший додаток найближчі рік-два. Якщо передбачається бурхливе зростання використання, то такі додатки чи сервіси мають отримати пріоритет. Також хмара є хорошим рішенням для завдань зі слабко прогнозованим (або сезонним) навантаженням. Разом з тим потрібно враховувати, що частина навантажень неможливо або невигідно переносити у хмару. Це, наприклад, додатки, яким потрібен критично малий час затримки, застаріле програмне забезпечення або зовсім вже нестандартні програми. Не можна скидати з рахівниці і законодавчі обмеження — певні типи даних просто заборонено розміщувати в публічних хмарах.

 На завершення нагадаємо ще про один аспект, що часто випускають з уваги. Мова йде про людський фактор та роль особистості в будь-якому важливому процесі. Як правило, рішення про використання тієї чи іншої технології приймає (або, принаймні, "продавлює") конкретна людина, яка стоїть на чолі ІТ-департаменту організації. Такий працівник повинен мати не лише активну позицію, але і чітке розуміння того, куди рухаються технології, і як має розвиватися цифрова трансформація підприємства в найближчому майбутньому. В іншому випадку, керівництво компанії одного разу може усвідомити, що відчутні кошти, витрачені на впровадження хмар, хоча й мають якийсь еквівалент у вигляді працюючого технологічного стеку, але при цьому ніяк не сприяють збільшенню прибутку та підвищенню цінності бізнесу.

Отримайте безкоштовну консультацію щодо міграції в хмару De Novo!

Хмара - це не панацея, а інструмент для ефективного вирішення певного кола завдань. Як саме використовувати цей інструмент, та на що треба звернути увагу, перш ніж долучати свій хмарні технології до свого бізнесу? Читайте в нашому новому матеріалі "Хмара як інструмент ефективного бізнесу: від зниження витрат до збільшення прибутку".

Слідкуйте за нашими соціальними мережами, та отримуйте свіжі новини про ринки хмар та ЦОД в Україні та у всьому світі!