Британський G-Cloud. Частина друга: Від стратегії до практики

Ця стаття — продовження першої частини історії про те, як Велика Британія реалізувала свою стратегію Cloud First.

Стратегія — це, звісно, добре. Але з неї все лише починається. Щоб реалізувати задумане в стислі строки, знадобилася чітка координація дій багатьох учасників процесу. Для цього була створена спеціальна структура управління, на чолі якої перебуває загальна рада ІТ-директорів із реалізації державної програми (CIO Delivery Board), відповідальна за успіх впровадження всієї оновленої ІТ-стратегії королівства.

Цей керівний орган був сформований із професійних менеджерів, які мають великий і успішний досвід управління у сфері ІТ. При цьому однією з важливих функцій CIO Delivery Board (CIO DB) є консультування британського Комітету з державних видатків (Public Expenditure Committee) з усіх питань, що стосуються ІКТ-технологій. Першим ІТ-директором Великої Британії у 2011 році став Джо Харлі (Joe Harley).

У прямому підпорядкуванні CIO DB перебувають ради з кожного з окремих напрямів реалізації ІТ-стратегії, зокрема з державної хмари — G-Cloud Delivery Board. Остання, своєю чергою, сформована з ІТ-директорів, які представляють органи центрального й місцевого урядів, а під управлінням G-Cloud Delivery Board перебувають чотири спеціалізовані робочі групи, кожна з яких відповідає за свій пункт програми.

До функцій G-Cloud Delivery Board належать керівництво програмою впровадження хмар у діяльність державних структур країни, а також визначення пріоритетів, бізнес-цілей та основних кроків у цьому напрямі. Крім того, ця рада відповідає за весь процес створення й забезпечення розвитку порталу хмарних державних послуг CloudStore. Важливим аспектом, який визначив успіх ІКТ-стратегії на практиці, став поступовий процес делегування частини повноважень від загальнонаціональних органів управління — CIO DB і G-Cloud DB — окремим департаментам, державним службам та місцевим офіційним структурам.

Згодом центральні ради зберегли за собою переважно наглядові й консультативні функції, а всі питання, пов’язані з вибором постачальників послуг і рішень, були передані на розсуд тих структур, які ними користуватимуться. Від державних організацій і місцевих органів управління вимагають ефективності, а також відповідності певним метрикам роботи в межах закону та виділених бюджетів. А от те, як ці цілі будуть досягнуті, тобто які оператори й рішення будуть обрані, залишається на розсуд керівництва самих цих структур.

Після формування органів управління, робочих груп і призначення відповідальних настав другий етап, під час якого планувалося апробувати ідеї, викладені у стратегії, в реальних умовах. Для дослідження моделі були визначені сім державних структур, так звані Foundation Delivery Partner, FDP, кожна з яких виступила в ролі умовного сервіс-провайдера, що надає частину своїх хмарних потужностей іншим організаціям.

Таким чином було організовано закрите тестування, під час якого відпрацьовувалися всі практичні аспекти розробленого підходу. За результатами до стратегії G-Cloud вносилися коригування, а також розроблялися конкретні вимоги до комерційних хмарних послуг і операторів, які надалі надаватимуть їх на конкурентній основі.

Були також визначені ключові пункти розвитку програми із зазначенням конкретних часових меж їх досягнення. Так, наприклад, опублікувати повний текст хмарної стратегії планувалося в жовтні 2011 року, до березня 2012-го мав бути запущений онлайн-портал, а до кінця 2015-го половина всіх витрат на ІКТ центрального уряду мала спрямовуватися на закупівлю хмарних сервісів.

Таким чином, на те, щоб довести частку використання публічних хмарних сервісів центральними державними органами Великої Британії, було виділено чотири роки, не рахуючи часу, витраченого на підготовку стратегії. Не забули британці й про те, що будь-яка програма потребує вимірювання ефективності, для чого були розроблені певні метрики, скорочений перелік яких наведено в таблиці 4.

Як показала подальша історія, усі основні пункти програми були досягнуті у встановлені строки, часто перевершуючи розрахунки й очікування. Так, у першому річному звіті, присвяченому реалізації ІКТ-стратегії країни, який з’явився в травні 2012 року, було зазначено, що на спеціальному онлайн-порталі вже зареєстровано 250 постачальників, притому що загалом заявки подали понад 600 компаній, які пропонують 1700 різних хмарних сервісів.

Найпопулярнішими послугами очікувано стали електронна пошта, інструменти для спільної роботи, системи документообігу, CRM, а також послуги зберігання даних і розроблення програмного забезпечення. Першою державною структурою, яка скористалася порталом після його введення в повноцінну експлуатацію, стало Агентство морської та берегової охорони (MCA). Як зазначали представники цієї організації, увесь процес укладення контракту й отримання послуги зайняв лише 24 години.

Крім підвищення зручності, керованості та гнучкості ІТ-інфраструктури в масштабах держави, програма міграції на публічні хмарні сервіси принесла й відчутну економію. За розрахунками укладачів стратегії, у 2012–2013 роках сумарна економія від використання G-Cloud і програми консолідації дата-центрів мала становити не менше ніж 40 млн фунтів стерлінгів, у 2013–2014 — вже £100 млн, у 2014–2015 роках — £200 млн, причому внесок G-Cloud — не менше ніж £120 млн. Однак уже в першому річному звіті розмір економії оцінили у £150 млн на початковому етапі, тобто у 2012–2013 роках. При цьому загальний економічний ефект від впровадження нової ІКТ-стратегії загалом за той самий період становив понад £3,6 млрд, головним чином завдяки оптимізації витрат, підвищенню ступеня утилізації використовуваних ресурсів та зміні моделі закупівель.

Продажі послуг публічних хмарних операторів через CloudStore постійно зростають. Так, якщо у 2016 році сума торгів, пов’язаних із G-Cloud, перевищила £1,7 млрд, то у 2017-му цей показник уже становив близько £2,85 млрд, а у 2018-му — понад £4 млрд, тобто понад $5 млрд за курсом на той момент. При цьому близько 80% обсягу закупівель припадає на органи центрального уряду, решта — на регіональні структури.

Чи можемо ми стати англосаксами?

Чи є в Україні здатність створювати і, головне, реалізовувати подібні стратегічні ініціативи на рівні держави так само швидко, злагоджено та ефективно, як британці? Уся наша історія останніх 30 років державності дає негативну відповідь. Але загроза остаточної деградації державної системи та серйозна морквина у вигляді 40 млрд гривень можливої економії завдяки впровадженню концепції Cloud First дає боязку надію на зміни. Досвід Великої Британії в нас під носом, індустрія хмарних технологій і локальний ринок провайдерів в Україні набагато більш розвинені порівняно з уже далеким 2011 роком. А отже, ми можемо уникнути багатьох помилок, заощадити силу-силенну часу й сил. Головне — змінити розмови на щоденну роботу.

Джерело - https://tech.liga.net/technology/article/britanskiy-g-cloud-ot-strategii-k-praktike