Юридична допомога 24/7: новий ШІ-агент Мін’юсту для обробки звернень

Технології штучного інтелекту та машинного навчання активно впроваджуються в державних структурах нашої країни. Раніше ми вже писали про проєкти автоматизації Єдиного туристичного реєстру, а також про ШІ-сервіс для Державної інспекції архітектури та містобудування. У третій частині циклу розповімо про ще один цікавий і потрібний проєкт, який просто зараз реалізується в Міністерстві юстиції України.

Відповіді без зволікань

Як відомо, Мін’юст охоче надає громадянам правові консультації з найширшого кола питань у межах своїх повноважень. Для цього традиційно використовуються контакт-центр і «гаряча лінія». Проблема полягає в тому, що термінові консультації потрібні багатьом — щомісяця надходить до мільйона звернень, а контакт-центр Міністерства має обмежені можливості для їх опрацювання. Адже на всі запитання відповідають люди — професійні юристи, кількість яких відносно невелика, і працюють вони за звичайним графіком. Тобто після 18:00 вам навряд чи хтось відповість, доведеться чекати до наступного дня. Донедавна проблема вирішувалася просто — міністерство має право надати відповідь навіть через місяць.

Однак у багатьох випадках це абсолютно неприйнятний термін. Правова допомога часто потрібна «прямо зараз»: необхідно щось терміново уточнити або дізнатися, наприклад, як зареєструвати право власності чи оформити шлюб онлайн. У результаті, не отримавши швидкої відповіді, люди зазвичай починають шукати інформацію на неофіційних ресурсах, де вона може бути застарілою або взагалі сумнівною. Це зрештою призводить до непорозумінь, помилок, роздратування тощо.

У цій ситуації впровадження ШІ-агента, який міг би взяти на себе частину роботи у вигляді найтиповіших завдань, виглядало цілком логічним рішенням. «Розумний асистент» міг би пришвидшити обробку повідомлень, роз’яснюючи людям основні правові питання в режимі 24/7, і водночас зберегти якість консультацій. Тим більше що інші міністерства та відомства країни вже успішно впроваджують подібні рішення.

Від ідеї до реалізації

Не відкладаючи справу надовго, Мін’юст почав шукати відповідну компанію, яка могла б створити, впровадити та підтримувати ШІ-асистента. У результаті відкритого конкурсу Gov Tech Challenge у межах програми GovTech Lab Ukraine (це програма відкритих інновацій у сфері державних технологій) було обрано український стартап ObriyAI, який спеціалізується на ШІ-технологіях. Найвідоміший продукт розробника — платформа Sure, що допомагає користувачам самостійно створювати ШІ-агентів. При цьому LLM-моделі, які лежать в їхній основі, можна обирати. Такі агенти можуть допомагати в аналітиці, навчанні, підтримці клієнтів тощо. Загалом це цілком відповідний профіль для описаних вище завдань Мін’юсту.

Для міністерства буде створено абсолютно новий продукт, хоча він і працюватиме за тими самими принципами, що й Sure. Принципова відмінність полягає в тому, що асистент функціонуватиме у спеціальній захищеній ІТ-інфраструктурі з повним державним контролем усіх даних.

У компанії ObriyAI зазначають, що спроби запустити аналогічних «розумних помічників» здійснюють багато країн — нині це світовий тренд. Однак за кордоном такі проєкти часто буксують через складну бюрократію та різноманітні юридичні застереження. Водночас в Україні все це можна робити швидше й динамічніше, тому сучасні технології оперативно переходять до етапу реалізації. Тим більше що Мін’юст уже має успішний досвід масштабних проєктів автоматизації — йдеться про сервіс реєстрації шлюбу онлайн, яким скористалися сотні тисяч пар по всій Україні.

Над створенням бази знань для асистента працює група з десяти профільних спеціалістів Мін’юсту. Крім того, алгоритм планують безпосередньо підключити до Єдиного реєстру нормативно-правових актів та інших державних баз даних. Ключова умова — повна відсутність доступу до сторонніх ресурсів Інтернету, щоб повністю виключити ризик використання недостовірних фактів. Важливим етапом роботи є сегментація. Оскільки завантажувати в алгоритм об’ємні закони чи нормативні акти «як є» надто складно й ризиковано, усі дані поділяються на окремі фрагменти. Спеціальний механізм аналізує масиви текстів, розподіляє їх і дробить на компактні частини, які ШІ легко та безпомилково зчитує.

У процесі навчання розробники аналізують, як нейромережа формулює відповіді, а для забезпечення коректності прописуються спеціальні скрипти та маркери, що активують певні сценарії. За словами розробників, асистент буде справді «розумним», тобто, на відміну від звичних чат-ботів, не повинен дратувати користувачів недоречними відповідями. Для максимальної «нативності» модель навчають на спеціальних, ретельно відібраних масивах даних і прописують детальні промпти, а функція пам’яті дає змогу зберігати історію спілкування та контекст.

Що стосується технічної частини, то основою ШІ-асистента стануть LLM Gemma 4 або Qwen 3.6, розгорнуті локально. Відкриті ШІ-сервіси принципово не використовуються з міркувань конфіденційності та захисту даних. Усі моделі працюють на території України, у захищеній та сертифікованій хмарі De Novo, яка, своєю чергою, спирається на власну мережу розподілених дата-центрів. До речі, AI-директор оператора також виступає ментором для команди розробників. Хмару De Novo було обрано не лише через безпеку, відмовостійкість чи вимоги комплаєнсу. Найважливішим фактором, звісно, стала наявність потужної ІТ-інфраструктури, до складу якої входять сучасні тензорні GPU-прискорювачі NVIDIA H200, а також H100, A100 та інші моделі.

Процес інтеграції графічного прискорювача NVIDIA H200 у серверну платформу.

Прискорювач побудований на архітектурі Hopper із використанням пам’яті HBM3e великої ємності та високої пропускної здатності. Це забезпечує суттєве підвищення ефективності використання GPU-кластерів та продуктивності під час розв’язання задач навчання та інференсу ШІ-моделей.

Цікаво, що фінансування проєкту здійснюється за програмою GovTech Lab (передбачено до $100 тис.), тобто бюджетні кошти не використовуються. 

Що буде в підсумку

Процес розробки проєкту стартував улітку 2026 року (договір підписано в середині червня). Перші відчутні результати очікуються вже восени, далі — закрите тестування, і якщо все відбуватиметься за планом, навесні 2027 року сервіс запрацює на повну потужність. Як виглядатиме взаємодія ШІ-асистента та громадян? За задумом розробників, користувачі зможуть працювати з нейромережею через звичне діалогове вікно (умовно, як у ChatGPT або Grok), а відповідь на будь-яке запитання займатиме максимум кілька десятків секунд навіть у найскладніших випадках. Для порівняння, зараз допустимий термін відповіді становить до 30 днів. Для покращення користувацького досвіду на етапі пілотного запуску не буде складної реєстрації чи верифікації.

Відповіді системи супроводжуватимуться уточненням, що ШІ-асистент не надає юридичних консультацій, а лише роз’яснює окремі питання на основі інформації з офіційних джерел. Може статися так, що в активній базі даних потрібну відповідь знайти не вдасться. У такому разі система автоматично рекомендуватиме звернутися до Координаційного центру з надання правової допомоги. На першому етапі асистент буде доступний лише на сайті Мін’юсту. Надалі його планують адаптувати для популярних месенджерів, соціальних мереж і систем технічної підтримки (helpdesk).

До речі, під час тестування Мін’юст планує перевірити цікавий психологічний феномен — наскільки люди довірятимуть «машині» в юридичних питаннях. Як повідомив представник організації, частина громадян принципово хоче спілкуватися лише з живим спеціалістом. Очікується, що запуск проєкту суттєво знизить навантаження на співробітників міністерства та центри безоплатної правової допомоги. Відомство позбудеться частини рутинних звернень, а громадяни отримають можливість цілодобово отримувати якісні консультації та знаходити потрібні правові відповіді.