Менше рутини — менше помилок:
як ШІ перевіряє будівельні проєкти

Процес перевірки будівельних проєктів в Україні має критично важливе вузьке місце — обмеженість людських ресурсів: обсяг документації зростає, вимоги не стають простішими, а ціна помилки залишається високою. На цьому тлі Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) запустила експериментальний інструмент на базі штучного інтелекту, який зможе аналізувати проєктні матеріали та виявляти в них невідповідності, знімаючи з інспекторів значну частину рутинної роботи. Проте остаточне рішення щодо погодження все одно лишається за людиною. Детальний матеріал щодо розробки представлено на порталі LIGA.net, ми ж, своєю чергою, розглянемо тут основні моменти впровадження.

Де процес починає буксувати

Будівельна перевірка для інспектора — це завжди робота з великим масивом взаємопов’язаних рішень, які мають збігатися між собою, відповідати вихідним даним та не суперечити нормативним вимогам. Один об’єкт може мати сотні сторінок документації, креслень, пояснювальних записок, довідок тощо. Все це потрібно прочитати та перевірити, щоб не пропустити помилку, яка на папері виглядає дрібницею, а на практиці здатна зупинити весь процес.

У масштабі проявляється головна проблема. Щомісяця через ДІАМ проходять тисячі будівельних документів. До того моменту, як пакет потрапляє до інспекції, він уже проходить експертизу, але це не означає, що навантаження зникає. В інспекторів залишається десять робочих днів, щоб опрацювати документацію та ухвалити рішення щодо можливості початку будівництва. Для великого об’єкта це означає повноцінну аналітичну роботу з величезним масивом даних — подекуди у тисячі сторінок.

Джерело: LIGA.net

У такому режимі інспектор майже постійно працює на межі можливостей у напруженому ритмі. Якщо у проєкті виявлено навіть формальні недоліки — технічні невідповідності, розбіжності між різними частинами або просто відсутність окремого, але обов’язкового «папірця» в пакеті документації, це породжує додаткові кола погодження та суттєво гальмує проєкт в цілому.

Від якості перевірки прямо залежить якість рішень у будівництві. Водночас сама процедура майже повністю тримається на здатності людини вручну опрацьовувати дедалі більший обсяг інформації. Ринок рухається швидше, проєкти стають складнішими, розділів у документації більше, а кількість фахівців, які мають усе це якісно перевіряти, не зростає автоматично разом із навантаженням. Саме тому виникла потреба у розробці ШІ-системи, що могли б перебрати на себе значну частину типової, проте важкої й монотонної роботи. ШІ для цього підходить якнайкраще.

Помилки з найбільшими наслідками

Для вирішення зазначених проблем ДІАМ разом з партнерами працює над створенням «Цифрового інспектора», перша пілотна версія якого очікується на початку літа цього року. Розробником виступає компанія Itera Ukraine (представництво великої скандинавської IT-компанії), а хмарну інфраструктуру та професійні технологічні консультації надає De Novo.

Рішення допомагає знаходити потенційні проблеми ще до подання пакету документів на отримання дозволу. Найчастіше причиною відмов або повернення заявок стають три типи недоліків:

• Неповний пакет документів. Це коли бракує креслення, довідки чи іншого обов’язкового файла, або ж документи просто завантажені з помилкою.
• Суперечності між різними розділами. Над одним об’єктом часто працюють десятки фахівців, тому в документації можуть з’являтися розбіжності в параметрах, цифрах або описах одного й того самого рішення.
• Невідповідність вихідним даним. Зокрема містобудівним умовам та обмеженням, яким проєкт має точно відповідати.

Саме з цими трьома групами помилок система працюватиме насамперед. Її завдання — дати фахівцю інструмент ранньої перевірки, щоб критичні неузгодженості виявлялися якомога раніше, що підвищує шанси пройти погодження проєкту з першого разу та зекономити час усім.

Джерело: LIGA.net

Проте логіка розробки ширша, ніж просто допомога інспекції. Йдеться про масовий цифровий сервіс для всієї будівельної екосистеми: замовників, проєктних організацій, експертних структур. Зазначимо, що для ДІАМ це не перший досвід автоматизації. Раніше у відомстві вже створили цифрового асистента для контакт-центру, який допомагає працівникам швидко знаходити алгоритми дій у складних випадках та не відволікати інспекторів від перевірки документів. Для самої інспекції це стало важливим прикладом того, як цифрові інструменти можуть знімати частину рутинного навантаження без втрати якості роботи.

Від десяти днів до двох годин

Розумна система має читати, розпізнавати, зіставляти та аналізувати проєктну документацію як цілісний масив даних. Тому на старті прототип будують з використанням комбінації кількох великих мовних моделей, серед яких LLAMA та ChatGPT, хоча під час розробки набір моделей може змінюватися. Логіка тут цілком прикладна: одна модель краще працює з розпізнаванням документів, інша — з аналізом змісту, третя — з формуванням висновку в заданому контексті. Система також інтегрується з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва та «Дією». Саме ці цифрові контури мають стати джерелом даних для її роботи.

На першому етапі система має прочитати документ, зокрема сканований, виділити з нього текст, структурувати дані, після чого вже переходити до змістовної перевірки. Далі в роботу включається алгоритм, що для користувача лишається непомітним, в межах якого модель отримує конкретний контекст, потрібний саме для цього типу перевірки. Це можуть бути будівельні норми, вихідні дані, містобудівні умови та обмеження, а також інші параметри, з якими треба звірити проєкт. Після цього система формує висновок про те, чи є в документації пропуски, суперечності або невідповідності.

Ключова технологія тут — RAG (Retrieval-Augmented Generation), тобто генерація з розширеним контекстом. Її практичний сенс у тому, що не потрібно заздалегідь «вивчати» весь масив будівельних норм, що було б довго, дорого та не надто гнучко. Замість цього під час аналізу модель отримує потрібні правила, обмеження та приклади, на які вона спирається в конкретному кейсі. ДІАМ, своєю чергою, надає розробникам набори позитивних та негативних прикладів — правильно оформлену документацію, а також пакети з помилками чи невідповідностями.

На цій базі команда налаштовує промпти, перевіряє якість відповіді системи та поступово вчить її працювати точніше. При цьому система не має права на фінальне рішення. На першому етапі її планують використовувати в режимі паралельної перевірки: алгоритм аналізуватиме документи одночасно з інспектором, після чого результати порівнюватимуться. Якщо система стабільно видаватиме якісний результат, рівень її автономності зможуть підвищувати.

Стартовий фокус проєкту — житлове будівництво та громадські будівлі. Саме такі об’єкти зазвичай мають найбільший обсяг документації та потребують максимального часу на аналіз. Після етапу тестування систему планують масштабувати й на інші типи будівництва. Вказані також конкретні показники результативності — час обробки однієї заявки з повним пакетом документів має скоротитися з десяти робочих днів до приблизно двох годин. 

Інфраструктура як фактор довіри

Для розробки та тестування рішення було обрано українську хмарну платформу De Novo з AI-акселераторами. У проєктах такого типу інфраструктура безпосередньо впливає на рівень довіри до всієї системи, бо йдеться про конфіденційні державні дані. De Novo надала команді розробників хмарні обчислювальні ресурси з потужними GPU NVIDIA на піврічний період розробки продукту. Це середовище, у якому запускаються великі мовні моделі, обробляються великі пакети документів та відпрацьовується взаємодія кількох алгоритмів одночасно.

До проєкту також залучена експертиза оператора — директор з розвитку AI/ML бізнесу De Novo Дмитро Федоренко виступає ментором команди розробників. Його роль пов’язана з побудовою архітектури рішення, підбором моделей та налаштуванням їх спільної роботи в межах одного процесу.

Критичною є й локалізація інфраструктури. Дані, з якими працює система, залишаються в межах України та обробляються в захищеному дата-центрі. Це дозволяє контролювати доступ до інформації на рівні всієї платформи та уникати ризиків, пов’язаних із передачею даних у зовнішні середовища. Додатковим фактором є те, що середовище, у якому працює рішення, відповідає вимогам міжнародних та державних стандартів безпеки. De Novo має підтвердження за ISO/IEC 27001, 27017, 27018, 27701, PCI DSS, а також КСЗІ, що означає формалізовані процеси захисту даних, контроль доступу та аудит усіх критичних операцій.

Процес інтеграції графічного прискорювача NVIDIA H200 у серверну платформу.

Акселератор побудований на архітектурі Hopper з використанням пам’яті HBM3e великої ємності та високої пропускної здатності. Це забезпечує суттєве підвищення ефективності використання GPU-кластерів та продуктивності для задач навчання та інференсу AI-моделей. Вартість NVIDIA H200 становить біля $35 тис за одиницю.

Усю інформацію планують передавати та зберігати в зашифрованому вигляді. Під час роботи моделі дані тимчасово розшифровуються лише в оперативній пам’яті сервера, без запису на диск, після чого результат знову зберігається у захищеному вигляді. Доступ до документів та висновків обмежується ролями користувачів через інтеграцію з «Дією» та ЄДЕССБ; для цього в системі мають з’явитися персоналізовані дашборди та окрема адмінпанель. 

Що це змінює для інспекції та ринку

Головний ефект від впровадження системи полягає не стільки в самій автоматизації, скільки у вивільненні ресурсу інспекторів. Замість годинами шукати невідповідності в сотнях сторінок документації, фахівець отримуватиме структурований аналітичний висновок та зможе зосередитися на складніших технічних рішеннях. При цьому ШІ не замінює інспектора й не бере на себе відповідальність за фінальне рішення.

Для ДІАМ це також не історія про скорочення людей. У відомстві прямо говорять про постійний дефіцит кадрів, тому вивільнений ресурс планують переводити на ті ділянки роботи, де автоматизація поки що неможлива або де потрібна саме людська експертиза. Таким чином система має підвищити ефективність усієї інспекції без зміни базової логіки контролю.

У ширшому сенсі « Цифровий інспектор» є частиною системної цифровізації будівельних послуг. Для об’єктів будівництва класу СС1 (об’єкти з незначними наслідками: приватні будинки, господарські споруди) частина заявок уже зараз обробляється автоматично через «Дію», а від 20% до 30% таких заявок проходять повністю без участі людини-інспектора. Наступний крок полягає у створенні середовища, де забудовник подає заявку в цифровому контурі, система сама підтягує потрібні дані з державних реєстрів, перевіряє їх та формує результат, а людина підключається в точці, де справді потрібне професійне рішення.
 

Джерело: tech.liga.net/ua/preview-article/tsyfrovyy-inspektor-pomichnyk-liudyny-iak-shtuchnyy-intelekt-pereviriatyme-budivelni-proiekty/b4a5f0