Переваги та небезпеки вайб-кодингу

Останнім часом у ІТ-спільноті почав набирати популярності новий тренд — вайб-кодинг (vibe coding). Це стиль програмування, за якого розробник не пише код построчно, а задає ШІ напрям та загальні параметри («вайб») завдання, а модель уже генерує рішення. 

Сам термін, який увів у вжиток колишній директор з ШІ компанії Tesla — Андрій Карпати (Andrej Karpathy), з’явився влітку 2024 року. Але буквально за рік вайб-кодинг став неймовірно популярною темою обговорень як у ІТ-середовищі, так й поза його межами. Думки щодо концепції розділилися — хтось задоволений результатами, а хтось ні.

Дива поки що не сталося

Тому й було вирішено запустити конкурс K Prize з великим призовим фондом, який би дозволив об’єктивно перевірити, чи справді такий підхід робить ШІ ефективним у «вільному» програмуванні. Організаторами виступили Laude Institute за підтримки співзасновника Databricks і Perplexity — Енді Конвінскі. Результати виявилися неоднозначними, хоча й передбачуваними — перше місце та приз у $50 тис. отримав бразильський промпт-інженер Едуардо Роча де Андраде, який за допомогою вайб-кодингу зумів правильно розв’язати… 7,5% завдань. Результати інших учасників виявилися набагато гіршими.

Важливо підкреслити, що K Prize задумувався як конкурс без лазівок. На відміну від відомого SWE-Bench, де моделі мали шанс натренуватися на заздалегідь відомих завданнях, організатори зібрали завдання лише на основі свіжих прикладів з GitHub. При цьому Енді Конвінскі наголосив, що готовий віддати мільйон доларів першій відкритій моделі, з допомогою якої вдасться подолати планку в 90%. 

Для порівняння: на SWE-Bench найкращі алгоритми показують до 75% на спрощеній версії та 34% на повній складності. На тлі цих цифр результат у 7,5% виглядає не стільки провалом, скільки індикатором: ШІ поки не вміє працювати із завданнями, яких не зустрічав у процесі навчання.

Попри це, вайб-кодинг крокує планетою. Наприклад, деякі стартапи з Y Combinator (одного з найвідоміших у світі венчурних акселераторів) дійшли до того, що 90–95% їхнього коду пишуть вже не люди, а алгоритми, при цьому розробники стають «диригентами» процесу. Навіть Сундар Пічаї, голова Google, якось зізнався, що вечорами й сам подекуди «вайб-кодить», більш того — знаходить це заняття досить приємним.

Так чи інакше, результат K Prize продемонстрував, що ШІ поки далекий від того, щоб стати повноцінним розробником, а рівень у 7,5% розв’язаних завдань — показник того, наскільки складними залишаються реальні, а не синтетичні завдання. З іншого боку, ми стаємо свідками розвитку нової культури розробки, де створення ПЗ — це вже не набір рядків коду, а радше діалог з ШІ-моделлю.

Небезпека деградації

Є й зворотний бік. Попри популярність та видиму простоту, вайб-кодинг несе в собі низку ризиків. На нинішньому етапі головна загроза полягає у зниженні прозорості розробки. Програміст, який повністю покладається на штучний інтелект, отримує готовий код без детального розуміння його внутрішньої логіки. 

Це веде до накопичення прихованих вразливостей і помилок, які можуть проявитися вже в продуктивних системах. Окрім того, пришвидшене впровадження згенерованих фрагментів без достатньої перевірки створює передумови для зростання «технічного боргу» та ускладнює подальшу підтримку проєктів.

У стратегічній перспективі ризики стають ще більш відчутними. Поступова втрата навичок ручного програмування та архітектурного мислення може призвести до професійної деградації інженерів-розробників: вони перетворюються із системних проєктувальників на операторів діалогових інтерфейсів. Це загрожує зниженням рівня контролю над критичною інфраструктурою та залежністю від якості роботи мовних моделей, які самі по собі не гарантують ані стабільності, ані безпеки.

Таким чином, вайб-кодинг можна розглядати як паліативне або тимчасове рішення для прототипування та прискореної генерації ідей, проте небезпечне для довгострокового супроводу складного ПЗ. Масове поширення вайб-кодингу без вироблення суворих стандартів перевірки якості несе ризики як для технологічних компаній, так й для галузі загалом.