De Novo —
Хмари які працюють за будь-яких обставин

Хмарний провайдер — спеціалізована компанія, що надає доступ до обчислювальних ресурсів, програмного забезпечення та навіть цілих програмних платформ та сервісів через інтернет. Це означає, що користувачам хмарних сервісів не потрібно інвестувати у придбання, обслуговування та утримання власного обладнання, купівлю програмних ліцензій, наймання дорогих ІТ-фахівців тощо. Всі ці завдання виконує хмарний провайдер, обладнання якого розміщено в одному або кількох дата-центрах. При цьому користувач, за наявності каналу зв'язку, може отримати доступ до хмарних ІТ-ресурсів із будь-якої точки світу, оплачуючи їх у міру використання. Це, зокрема, означає для клієнта мінімізацію капітальних витрат та переведення CAPEX у OPEX.

На відміну від хостинг-провайдерів, спеціалізація яких — розміщення веб-сайтів на своїх серверах – хмарні провайдери пропонують набагато ширше коло можливостей та послуг. Існує три основні моделі надання хмарних сервісів:

• IaaS (Infrastructure as a Service) — віддалена оренда віртуальних серверів, сховищ даних, мереж та інших ІТ-ресурсів.
• PaaS (Platform as a Service) — платформа «на вимогу» для розробки та розгортання програм.
• SaaS (Software as a Service) — доступ до програмного забезпечення у хмарі через Інтернет.

Кожна модель буде оптимальною для різних задач бізнесу, але дедалі більше компаній та організацій спираються у своїй діяльності на комбінацію цих підходів. В рамках загальних моделей IaaS, PaaS, SaaS розроблено сотні спеціалізованих сервісів, що надаються провайдерами хмарних послуг.

Хмарні послуги надаються хмарними провайдерами за моделлю «як сервіс». Це означає, що користувачі можуть мати доступ до цих послуг у будь-який час, у будь-якому місці та в будь-якому обсязі, оплачуючи лише фактично використані ресурси. Такий підхід забезпечує гнучкість та економію коштів.

Чому бізнес обирає хмарні технології? Головним чином тому, що вони забезпечують низку важливих переваг, наприклад, зниження капітальних вкладень, оскільки нема потреби у купівлі та обслуговуванні дорогого обладнання. Масштабованість хмар дозволяє швидко та легко збільшувати або зменшувати ресурси відповідно до мінливих потреб бізнесу, а можливість працювати з будь-якої точки світу (за наявності доступу до Інтернету) дає істотну гнучкість при роботі з ІТ-інфраструктурою. Також варто відзначити такі переваги як підвищення продуктивності, оптимізація витрат (оплата тільки за використані ресурси), спрощення розгортання ІТ-інфраструктур та підвищення їх надійності, скорочення часу простою (висока доступність та відмовостійкість), підвищення мобільності співробітників та покращення взаємодії між ними.

Щоб вибрати провайдера хмарних сервісів (або IaaS-провайдера, PaaS-провайдера), насамперед зверніть увагу на такі фактори як:

• Перелік доступних послуг, їх актуальність та відповідність потребам вашого бізнесу
• Вартість послуг
• Гарантований рівень безпеки та відмовостійкості хмарної ІТ-інфраструктури
• Масштабованість — можливість розширення ресурсів у майбутньому
• Відгуки інших користувачів
• Рівень SLA (Service Level Agreement) — які гарантії якості сервісів, що надаються
• Відповідність вимогам законодавства, наприклад, у сфері захисту конфіденційних даних
• Забезпечення технічної підтримки клієнтів
• Наявність профільних сертифікатів від державних органів, світових виробників та довірених міжнародних організацій

Хмарні технології продовжують динамічно розвиватися, відкриваючи бізнесу дедалі ширші можливості. Перехід у хмару дозволяє компаніям оптимізувати витрати, підвищити продуктивність та швидше реагувати на постійні зміни ринку.

Вибір місця зберігання та обробки даних залежить від типу інформації, галузі та регуляторних вимог, які поширюються на конкретну організацію. В Україні використання хмарних технологій регулюється, зокрема, Законом України «Про хмарні послуги». Для державного та фінансового секторів діють також додаткові вимоги щодо захисту інформації, управління ризиками та роботи з постачальниками хмарних послуг.

Для банків та деяких інших фінансових установ діють також окремі Вимоги НБУ щодо зберігання даних та використання технологій хмарних обчислень. Зокрема, з 1 листопада 2025 року діє постанова Правління НБУ № 99, якою затверджено «Положення про порядок застосування технології хмарних обчислень». Документ встановлює вимоги до управління ризиками використання хмарних послуг, укладання договорів із хмарними провайдерами та інформування НБУ про використання хмарних технологій. Відповідальність за дотримання вимог покладено на фінансову установу, що користується цими послугами.

Хмарний провайдер для державних установ повинен відповідати вимогам українського законодавства у сфері захисту інформації та ІТ-інфраструктури. За певних обставин до інформаційної системи замовника можуть застосовуватися додаткові вимоги щодо КСЗІ, засобів захисту, контролю доступу тощо. Тому архітектуру та місця зберігання даних необхідно визначати з урахуванням критичності та регуляторного статусу ІТ-системи замовника.

Так. Апаратно-програмна інфраструктура De Novo спроєктована та впроваджена з розрахунком на роботу з критично важливими інформаційними системами державного та фінансового секторів. Як хмарний провайдер для державних систем, De Novo надає сервіси, для яких підтверджено відповідність українським та міжнародним вимогам у сфері інформаційної безпеки.

Зокрема, системи управління хмарними сервісами та хмарні сервіси IaaS/PaaS De Novo мають атестати відповідності КСЗІ. Операційні процеси й інформаційна безпека компанії сертифіковані за міжнародними стандартами ISO/IEC 27001, ISO/IEC 27017, ISO/IEC 27018 та ISO/IEC 27701. Хмарна інфраструктура та дата-центри також сертифіковані на відповідність стандарту PCI DSS. Також De Novo — надійний хмарний провайдер для банків, платіжних компаній та інших фінансових установ, які протягом багатьох років становлять значну частку клієнтів компанії.

Безперервність роботи забезпечується на двох основних рівнях — інженерному (фізичному) та програмному (логічному). Зокрема, власні дата-центри De Novo отримують електроживлення від різних підстанцій через кілька незалежних високовольтних ліній електропередачі. У разі короткочасного зникнення зовнішнього живлення роботу обладнання дата-центрів підтримують джерела безперебійного живлення (ДБЖ), а в разі тривалого відключення починають працювати резервні дизель-генераторні установки (ДГУ). Запас пального дозволяє ЦОДу працювати автономно до 72 годин, а для триваліших відключень передбачено дозаправлення ДГУ без припинення їхньої роботи. Для цього укладено договори з кількома незалежними постачальниками пального.

На логічному рівні стійкість хмарної інфраструктури забезпечується завдяки географічному розподіленню ресурсів між кількома незалежними хмарними майданчиками De Novo в Україні та Німеччині. Використання технологій реплікації даних, резервного копіювання та аварійного відновлення (Disaster Recovery) дозволяє створювати захищені копії ІТ-систем у локаціях, віддалених одна від одної на відстань до 1500 км, та відновлювати дані й роботу клієнтських сервісів у разі аварії. Поєднання фізичного та логічного резервування забезпечує безперебійну роботу IT-інфраструктури та зменшує ризики втрати даних навіть під час масштабних блекаутів або аварій. Додаткову надійність забезпечують цілодобовий моніторинг, технічна підтримка та перевірені на практиці процедури реагування на інциденти.

Першим кроком, з якого розпочинається міграція існуючої інфраструктури, є аналіз поточного ІТ-ландшафту. Спеціалісти досліджують апаратно-програмний комплекс замовника, визначають взаємозалежності систем, обсяги даних, вимоги до доступності та часу відновлення. За результатами обстеження формуються цільова хмарна архітектура та сценарій переходу.

Міграція до хмарного провайдера De Novo може виконуватися як з локальної фізичної або віртуальної інфраструктури, так і з інших хмарних платформ, зокрема AWS чи Microsoft Azure. На першому етапі здійснюється тестова міграція частини ІТ-систем та даних. Якщо проблем не виявлено, розпочинається перенесення основної частини систем замовника з подальшою оптимізацією. Для бізнес-критичних сервісів застосовується сценарій поетапної або «теплої» міграції, щоб максимально скоротити час простою та передбачити можливість повернення до початкової конфігурації за необхідності.