Ринок хмарних сервісів. Частина третя: провайдери

Українські оператори

Назвемо «націоналістами» тих хмарних провайдерів, хто сфокусований на внутрішньому ринку країни, є старанним податковим резидентом, обслуговує переважно вітчизняні підприємства й отримує весь дохід у гривні з усіма радощами, що випливають із такого набору властивостей. І, звісно, усі ці оператори від початку «українонароджені».

Національні оператори тримають майже всі, понад 95%, обчислювальні ресурси всередині країни, а тому кровно зацікавлені в розвитку місцевого ринку. Обсяг продажів цієї групи в році, що минає, гарантовано проб’є психологічну планку 10 млн дол. і, якщо пощастить, навіть досягне 11 млн дол. Динаміка приросту порівняно з 2018 роком вражає — понад 55%.

Максимальна гнучкість у тарифікації послуг, небачена для європейців гнучкість у роботі з клієнтом, уміння виживати в будь-яких фінансових бурях останніх років та адаптація нашого бюрократичного кошмару до стандартів хмарного сервісу — найкращі риси «націоналістів». Це дає групі стійку частку ринку й хороші надії на майбутнє.

Ще однією особливістю «націоналістів» є їхня здатність обслуговувати державний сектор, де іноземці почуваються незатишно й воліють діяти через аборигенів. З урахуванням хороших перспектив зростання в державному секторі боротьба за серця й уми чиновників буде гарячою.

Практично незмінним залишається список і частковий рейтинг найактивніших «націоналістів»:

1. De Novo;
2. Gigacloud;
3. UCloud;
4. «Парковий»;
5. «Воля».

Зазначу, що перші два оператори збирають під 70% усіх доходів «націоналістів». Компанії, які не потрапили до цього ТОП5, якоїсь значущої ролі на ринку не відіграють і поміщені в графу «інші».

Новачки. Цікавим фактом є вихід на хмарний ринок Vodafone і «Київстар» у другій половині року. Ці важковаговики у сфері мобільного зв’язку поки мало що означають у новому для них світі хмар, але я б не став скидати їх з рахунків. Наступний рік покаже, наскільки корпоративна культура, заточена під обробку масового споживача, може конкурувати на корпоративному ринку в украй агресивній конкурентній боротьбі.

Іноземці

Тон у групі міжнародних провайдерів задають Microsoft, сервіс Azure, Amazon Web Services — AWS, і Google, сервіс Google Cloud Platform. Такі собі «Три товстуни» з книжки Олеші. Для любителів інших жанрів добре підуть три мушкетери, троє поросят і навіть три горішки для Попелюшки.

До другого ешелону іноземців ми включаємо таких закордонних операторів регіонального рівня, як Digital Ocean, Hetzner, Tet, Lattelecom, Colobridge, Baltneta, Atman та інших операторів, які заробляють на українських споживачах. Особливістю цієї групи є нестрункий сервісний каталог — є все: колокейшн, хостинг, оренда обладнання, хмари, сортування неможливе — і величезний розкид цін на схожі за назвою послуги.

Мабуть, можна виділити латвійський ТЕТ, який краще за інших заїжджих зрозумів принципи роботи на українському ринку.

Похвалитися достовірними даними щодо обсягів продажів закордонних провайдерів в Україні не може жодна аналітична агенція України. І все ж, попри максимальну закритість даних щодо продажів цих «іноземців», дещо видно й піддається аналізу за відомого вміння. На підставі неповних даних можна побудувати модель ринку.

Клієнтську базу «трьох товстунів» ми розділимо на дві частини:

1. Українські підприємства, які ведуть основний бізнес або значущу його частину в Україні та/або сплачують у нашій країні основну частину податків;
2. Девелопери — аутсорсингові й, можливо, продуктові розробники ПЗ, які працюють повністю на закордонні ринки, тут сплачуючи тільки зарплати співробітників за моделлю ФОП і бекофісні витрати.

Ми оцінюємо обсяг продажів закордонних провайдерів у 21–22 млн дол., де понад половина припадає на девелоперів. Отже, на українських споживачів залишається менш ніж 10 млн дол.

Приріст до бази 2018 року — не менш ніж 37%.

Підсумковий рейтинг міжнародних операторів за доходами в усіх сегментах у 2019 році:

1. MS Azure;
2. AWS;
3. Google Cloud Platform;
4. TET.

Висновки

Хмарний ринок в Україні, схоже, найбільш швидкозростаючий сектор ІТ-ринку. Ті, хто сьогодні зневажливо пирхає щодо хмар, за кілька років будуть дуже неприємно здивовані.

Прогноз De Novo, зроблений у травні 2018 року, — якщо економіка України зростатиме на 2,5–3% на рік протягом п’яти років, то хмарний ринок потроїться за цей самий час — поки виконується і навіть з випередженням графіка.

Чутки про те, що місцеві провайдери кратно поступаються світовим грандам, м’яко кажучи, не відповідають дійсності. Існує непоганий паритет між групами операторів, замовник має величезну широту вибору, є сервіси на будь-який смак.

Це ж говорить про цілком достатній ступінь зрілості нашого ринку.

На мою думку, сегмент девелоперів більшою мірою належить до західних ринків хмар, ніж до українського. Але це тільки моя особиста думка.

Вітчизняні розробники SaaS поки не змогли запропонувати щось цікаве ринку, тому пальма першості там належить Microsoft.

Підсумковий рейтинг усіх операторів IaaS/PaaS-хмар за доходами в усіх сегментах у 2019 році:

1. MS Azure;
2. AWS;
3. De Novo;
4. Google Cloud Platform;
5. Gigacloud;
6. TET;
7. UCloud;
8. Коректно виділити дрібніших гравців, щоб заповнити 8–10 місця, не видається можливим.

Мої очікування від наступного 2020 року найпозитивніші.

Якщо дотримуватися моєї доморощеної методології й не брати до уваги сегмент аутсорсингових споживачів, то ризикну сказати, що обсяг ринку IaaS/PaaS наступного року приросте на 10–11 млн дол. і перевищить 30 млн дол.

А отже, у нас виникне ще не один привід поговорити про хмарний світ, де Україна вже зовсім не чужа.

Частина перша

Частина друга

Джерело - https://ko.com.ua/rynok_oblachnyh_servisov_provajdery_131208