Десять років із життя De Novo. Рік 2016: Жуйка й аудити. Хворий і світло кривих. Роздрай і вишня.

Кудись дівається душевний запал і тьмяніє світло в кінці тунелю. Тупцювання на місці й нескінченні обговорення проблемної жуйки призводять до замикання людей, формування внутрішніх фракцій. Слово на літеру Х, але не добре. Загалом, ми мучилися пошуком сенсу буття. Криза середнього віку в усій красі.

ІТ-ринок тим часом перестав падати. Як там сказано у класика: «Ніч темна і повна жахів». Тим не менш, певне заспокоєння в бізнесі поступово настає, істеричність відходить, гривня сяк-так тримається. Виявляється, і після апокаліпсиса життя триває.

Наприкінці зими ми вирішуємо запускати ще один проєкт із сертифікації нашої Хмари, не чекаючи завершення попереднього дійства — отримання атестата відповідності КСЗІ від ДССЗЗІ. Йдеться про побудову системи інформаційної безпеки відповідно до стандарту ISO27001 та отримання сертифіката міжнародного зразка.

Взагалі, 2016-й — це рік повальних аудитів, перевірок і сертифікацій у De Novo. Крім питань інформаційної безпеки, протягом року компанія проходить через повноцінний аудит з боку Microsoft. Вендора цікавить, чи всі належні за контрактом SPLA гроші ми їм платимо. Перевіряють довго — тягнуть жили, потрошать усі закапелки хмари, копаються у фінансовій документації. Наші гарчать від величезного додаткового навантаження.

У результаті нам нараховують пару десятків тисяч доларів недоплати за три роки роботи. De Novo — єдиний у країні SPLA-партнер, який пройшов через цю м’ясорубку. Виплата royalty за хмарний софт — це найінтимніша частина в кожного оператора. Більшість не платить нічого або малу частину належного. Ми віддулися за всіх і виглядаємо не гірше за Папу Римського.

Трохи пізніше Cisco пропонує нам пройти сертифікацію хмарної інфраструктури на предмет відповідності високим уявленням цього виробника про прекрасне. В обмін нам обіцяна товста червона морквина. Знову служба Хмари гарчить і напружується. Перевірку ми проходимо з відзнакою, але тут штаб-квартира Cisco вирішує жити по-новому і програма закривається. Морквини в нас немає, зате є шрами, досвід і заслужений спокій після місяців нервотріпки.

Навесні їдемо до Польщі, знайомимося з нашим «дзеркальним братом» — компанією Beyond із Познані. Вони закінчують будівництво величезного за українськими мірками ЦОД рівня надійності Tier IV. Це спілкування з місцевими хмарниками дало мені дуже багато. На нові ринки набагато краще дивитися на місці в супроводі досвідченого чичероне, ніж із київського кабінету. Польща — чудова лінійка, якою можна поміряти рівень відсталості України за всіма нормативами, зокрема й за градусом конкуренції. Там — просто пекло кромішнє. Тож нам, старим працівникам культури, треба тихо радіти київському спокою й млості.

У липні ми вперше показуємо широкій публіці наш roadmap з розвитку нових сервісів поруч і навколо Хмари — Managed Services. Картинка виглядає агресивно звабливою. Залишається лише знайти охочих спробувати новинки. Як поступово з’ясовується, з готовністю споживачів є великі проблеми. Managed Services лякають своєю незвичністю, витає страх втрати контролю над своєю інфраструктурою. Ця бодяга тягнеться майже рік, після чого підрозділ зазнає повного реформування.

Весна й літо — епічна битва за контракт на обслуговування системи Prozorro на хмарних ресурсах усередині України. Це перший контракт такого класу, де замовник, уже кілька місяців як державна структура, розігрує 3-річну квоту. До цього, звісно, була ще Укрпошта зі своїми двома мільйонами доларів на рік. Але то — просто навчальний кейс для першокурсників юрфаків, які мріють стати прокурорами. Тендер Prozorro ми виграємо, залишивши на списах закупівельників шматки своєї шкіри й калюжі крові. Цей замовник — наше національне все і зразок для наслідування в радіусі тисяч кілометрів.

У розпал літа, 3-й квартал, хворий виходить на сонечко. Він страшенно схуд, на правій руці бракує пальців, око смикається. Хворий іноді проносить і полохливо здригається від петард. Але — уже стоїть сам на ніжках і дуже хоче жерти. Це вітчизняний ІТ-ринок. Саме у другій половині 2016-го громадський консиліум визнає, що дно пройдено і починається одужання. Ринок заплатив величезну ціну за два роки фризу — карта місцевості змінилася до невпізнаваності, з’явилися прийшлі люди, про реституцію втраченого всі похмуро мовчать.

На ринку ЦОД і хмар поступово зростає температура конкуренції. Закордонні провайдери щосили знімають з нашого хворого рештки одягу й лізуть у рот плоскогубцями. Національні оператори, їх теж більшає, захищають свої золоті коронки в роті як можуть. Держава мукає — такий собі Герасим під міцною балдою. Собаку йому, розумієш, шкода, а даних, що витікають за кордон, — ні. Силовики-податківці з азартом кочегарів піддають вуглинки в цю топку. Вони так гріються і відновлюють кровообіг.

Того року час від часу спливає законопроєкт про хмарні технології. De Novo всіляко критикує цей документ із вухами глобального вендора, що стирчать, але загалом нікому в країні, по великому рахунку, до хмар немає діла. Законопроєкт буде ухвалений у першому читанні, потім ДССЗЗІ тихо поховає це нещастя через рік десь у надрах Ради. На тому й заспокоїмося.

У 2016-му De Novo починає фінансування благодійної школи «Розумне майбутнє», яка дає базовий рівень знань і навичок у сфері ІТ. Навчають дітей загиблих на війні, з багатодітних сімей. Це наш найдовший меценатський проєкт, що працює досі.

Наприкінці року ми робимо спробу налагодити взаємодію зі службою Держспецзв’язку. Це дивовижна організація, де зовнішнє світло і звук гаснуть одразу ж, не проштовхнувшись ні на міліметр углиб. Надра освітлюються виключно тлінням еліптичних кривих, на ворогів внутрішніх і зовнішніх накладається потужна руна «Цілком таємно». Кажуть, іноді допомагає. Наша метушня з цією чудовою лавкою розтягнеться більш ніж на рік і закінчиться великим та круглим нулем у сухому залишку.

Загалом 2016-й ми завершуємо дещо гірше, ніж попередній. Хоча порівняно з багатьма Бубликовими виглядаємо цілком молодцювато. Справа не в грошах. Та ідейна криза, про яку йшлося ще на початку року, призвела до затягнутої спроби щось таке сформулювати, сказати нове слово світу й одне одному.

Уперше за всю історію компанії не відбулися щорічні збори менеджерів, а я вперше ж пропускаю корпоративне святкування Нового року.

Ну і до підсумку вишенька на торт — важка перевірка податківців, яка завершиться тільки в січні найнесподіванішим чином.

Джерело - Facebook

Читайте також інші статті циклу «Десять років з життя De Novo»

Пролог до історії дивовижних метаморфоз

Рік 2008 (початок): Єгипетські тези. Піонери з факсом. Літнє марево

Рік 2008 (закінчення): Віскі та звернення. Діаманти у двірницькій. Сорок золотих і нуль

Рік 2009: Метафізика софту. Танці з грошима. ЦОД у клубі

Рік 2010: Будівельне. Про нерви, підбурювачів і дитинство

Рік 2011: Про гроші, морквину, нитки та збитки

Рік 2012: Довгі оглядини. Лічильник, параноїки, прорив і добре

Рік 2013: Інтегратор на піку. Вибір закордону. Смокінги й Чапкіс

Рік 2014: Про гомеостаз, покійницю-дочку, єтені та пічки

Рік 2015: Літосферне. Про відпочинок і зграї. ПАП білий. Орхідеї і кінець моделі

Рік 2017: Про рептилоїдів і Велику Реформу