Десять років із життя De Novo. 2008 рік, початок: Єгипетські тези. Піонери з факсом. Літнє марево
2018-01-09
Історія De Novo почалася в перших числах березня, коли я влігся в позі пенсіонера на домашньому дивані. Не було ні виразної ідеї, ні назви. Нічого, загалом, не було. Крім упевненості, що все має бути набагато краще, ніж було.
Перекладання себе з боку на бік привело до поїздки в Шарм-ель-Шейх у складі групи ініціативних товаришів. Кілька днів ця «група в смугастих купальниках» лякала місцевих офіціантів, які носили воду й каву в повністю затемнений номер, де валялися папірці, працював проєктор, і ці самі товариші в напівголому вигляді обговорювали можливі варіанти створення нової компанії.
Ми тоді привезли з Єгипту подобу бізнес-плану й презентації. Категорично було вирішено створити ІТ-компанію принципово нового типу. Першоквітневі тези на фанерному броньовику.
Це була дивна весна. Після багатьох років абсолютної стійкості, великого масштабу, величезних грошей — раптом якась манна каша, дитячі бульбашки й лепет. І з’ясовується, що весь твій попередній досвід іде по копійці за кілограм.
У квітні нарешті придумалося ім’я De Novo. Десь у надрах моїх шухляд досі лежить квитанція на 500 грн за розробку логотипа.
24 квітня ми зареєстрували ТОВ. Це і є офіційний день народження компанії. Хоча в цей день ми його ніколи не відзначаємо.
На початку травня перші 4 співробітники вийшли на роботу. Я підписав сам собі наказ про призначення на посаду гендира й повісив на двері листівку-привітання піонерам.
Наш перший офіс — це кімната в будівлі заводського управління заводу «Квазар», факс-машина, навіщо?, і кілька столів-стільців. І ми почали категорично будувати.
Господи, скільки ми всього нагородили за те літо 2008-го! Як ринковий зразок узяли компанію Accenture. Навіщось намагалися закласти в основу фінансової моделі підходи, прийняті в McKinsey. Була спроба здерти структуру сайту з Capgemini. Я мучив оточення цитатами з Девіда Майстера — корпоративний культур-мультур і все таке.
У червні в наявності були п’ять директорів: крім мене, Дмитро Калінін, Геннадій Карпов, Сергій Карпенко, Наталія Полянкер, плюс група провідних архітекторів за напрямами.
Тоді ж було вирішено:
- ходити на роботу в краватках
- ніколи не бруднити рук продажем заліза
- продавати свої послуги дуже дорого
- до кінця року досягти обсягу продажів більше Трьох!!! Мільйонів!!! Доларів!!!
- а вже в перспективі 5 років довести капіталізацію компанії ну хоча б до мільярда. Доларів. І ні центом менше.
У липні до нас приєднався Юрко Банзай як менеджер із маркетингу. Він привніс смак здорового авантюризму на противагу інженерній розважливості, а також знайомство з купою журналістів.
Ми зробили перший company profile і запустили «допрем’єрний показ» стратегії та продуктового портфеля потенційним замовникам. Один із найіменитіших ІТ-менеджерів у банківському середовищі сказав тоді: «Не уявляю, як ви збираєтеся прожити без торгівлі обладнанням, на одних послугах». Я тільки пирхнув...
Серед усієї цієї макулатури валялися чорнові начерки щодо створення власного ЦОД. Наскільки я пам’ятаю, того літа ніхто особливо цією ідеєю не займався.
Джерело - Facebook
Читайте також інші статті циклу «Десять років з життя De Novo»
Пролог до історії дивовижних метаморфоз
Рік 2008 (закінчення): Віскі та звернення. Діаманти у двірницькій. Сорок золотих і нуль
Рік 2009: Метафізика софту. Танці з грошима. ЦОД у клубі
Рік 2010: Будівельне. Про нерви, підбурювачів і дитинство
Рік 2011: Про гроші, морквину, нитки та збитки
Рік 2012: Довгі оглядини. Лічильник, параноїки, прорив і добре
Рік 2013: Інтегратор на піку. Вибір закордону. Смокінги й Чапкіс
Рік 2014: Про гомеостаз, покійницю-дочку, єтені та пічки
Рік 2015: Літосферне. Про відпочинок і зграї. ПАП білий. Орхідеї і кінець моделі
Рік 2016: Жуйка й аудити. Шкіра на списах. Хворий і світло кривих. Роздрай і вишня